Проектування АТП регіональних вантажних перевезень

Міністерство освіти і науки України

Національний Університет Водного Господарства та Природокористування

Кафедра регіонального управління

Курсовий проект

З дисципліни: “Проектування систем регіональних вантажних перевезень”

На тему:

” Проектування АТП регіональних вантажних перевезень”.

Виконав:

Студент 5-го курсу

Групи ОПУАТ-51, ФМ

Натина О. С.

Перевірив:

Доц. Тхорук Є. І.

Рівне – 2006 р

Зміст

Завдання на курсовий проект

Вступ

1. Дослідження вантажопотоків

2.Технологічний розрахунок АТП

2.1. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

2.2.Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу

2.2.1. Розрахунок кількості ТО i КР по одній моделі автомобілів за сумарним річним пробiгом

2.2.2 Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР

2.2.3. Розрахунок допоміжних робітників

2.3. Розрахунок кiлькостi універсальних постів ТО i ПР

2.3.1. Визначення добової програми кожного виду ТО

2.3.2. Кiлькiсть універсальних постів ТО, ПР, загального та поглибленого діагностування

2.4. Розрахунок чисельності виробничого персоналу

2.5. Розрахунок чисельності допоміжного персоналу, IТП i службовців

2.6. Розрахунок площ виробничих приміщень

2.7. Розрахунок площ складських приміщень

2.8. Розрахунок площ допоміжних приміщень

2.9. Розрахунок площі зони зберігання автомобiлiв

2.10. Розробка плану виробничого корпуса

2.11. Розрахунок площ інших будівель та споруд

2.12. Розробка генерального плану

3. Економічне обгрунтування діяльності АТП

3.1. Розрахунок витрат

3.1.1. Витрати на паливо

3.1.2. Витрати на мастильні матеріали

3.1.3. Амортизаційні відрахування

3.1.4. Заробітна плата персоналу АТП

3.1.5. Витрати на ТО і ПР рухомого складу

3.1.6. Витрати на ремонт та відновлення зношених шин

3.1.7. Накладні витрати

3.2. Розрахунок собівартості

3.3. Розрахунок доходу та прибутку АТП

Висновок

Список літератури

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра регіонального управління

Дисципліна: “Проектування систем регіональних вантажних перевезень”

Спеціальність: “Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті” 7.100 403 Курс: п’ятий. Група: перша. Семестр: дев’ятий.

ЗАВДАННЯ

На курсовий проект

Студента: Натини Олексія Степановича

Тема проекту: “Проектування АТП регіональних вантажних перевезень”

ВИХІДНІ ДАНІ

Необхідно створити АТП, вибрати відповідні транспортні одиниці та їх кількість відповідно до річних замовлень вантажів різного роду, які перевозяться на певні будівельні об’єкти:

Найменування вантажуРічний обсяг перевезень, т

Клімат_______________

Категорія дороги______________

Для створеного АТП провести технологічний та економічний розрахунки.

Визначити прибутковість та рентабельність АТП.

Графічна частина: ____________________________________________

_____________________________________________________________

____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Термін здачі: до 18.12.2006 р.

Керівник проекту: Тхорук Є. І. _________ ” ” ________ 2006 р.

Вступ

Під експлуатацією транспортних засобів розуміється система інженерно – технічних, організаційних заходів, які гарантують ефективне використання рухомого складу, низьку паливну економічність, безпеку руху і низьку собівартість технічного обслуговування та ремонту. Автомобіль являє собою систему функцій які забезпечують сукупність діючих елементів, таких як збірні одиниці та деталі. В процесі експлуатації показники якості можуть залишатись постійними (габарити, вантажопідйомність), але більша частина їх змінюється в гіршу сторону(економічність, продуктивність).

В основу організації виробничих процесів в АТП покладені принципи пропорційності, неперервності і ритмічності виробництва. Принцип пропорційності – це основна передумова рівномірної роботи АТП і забезпечення безперебійного виконання технічних дій. При цьому виключається перевантаженість одних дільниць і недовикористання потужностей.

В плануванні АТП вимагається взаємне розміщення дільниць і споруд, а також розташування основних цехів, дільниць, зон має відповідати вимогам виробничого процесу, щоб визначити зустрічні і зворотні рухи.

Основним завданням АТП, що вже існує чи яке тільки планується є створити всебічне задоволення потреб народного господарства і громадян у перевезеннях з високим рівнем якості при мінімальних затратах. Необхідно перевезти конкретний обсяг вантажу даного виду автомобілем певної вантажопідйомності та типу від постачальника до споживача так, щоб АТП, маючи дуже великі затрати на утримання автомобіля, його обслуговування, ремонт, заробітну плату працівників, відрахування на соціальні заходи тощо, отримало прибуток та було рентабельним.

1.Дослідження вантажопотоків

Маючи замовлення на перевезення вантажів, необхідно створити АТП, яке б могло якомога краще та ефективніше задовольнити потреби споживачів.

Перелік замовників на перевезення вантажу (табл.. 1.1.):

Таблиця 1.1.

Найменування замовникаМісце знаходженняВантажРічний обсяг замовлення, тМісце знаходження постачальника
ДП “Укрбуд”М. СарниЩебінь8 250С. Нова Любомирка (кар’єр)
Пісок25 000С. Нова Любомирка (кар’єр)
Плитка тротуарна15 000М. Рівне (ПП)
Цегла53 250М. Рівне (завод)
Цемент65 000М. Здолбунів (завод)
ПП “Онікс”М. РадивилівПлити перекриття101 250М. Остріг (завод)
Столярні вироби12 000М. Здолбунів (ПП)
Гравій2 000С. Нова Любомирка (кар’єр)
ПП “Колос”М. ОстрігВапно30 000С. Нова Любомирка (завод)
Всього:311 750

Щоб задовольнити потреби даних споживачів, спочатку знаходимо місце розташування їх постачальників. Знаючи вантаж, який необхідно перевозити, вибираємо відповідний тип автомобіля [11].

Після того як буде обрано тип автомобіля для кожного вантажу, необхідно вибрати ті, які найбільш підходять саме для перевезення даного вантажу. Для перевезення вантажів, таких як: цемент у мішках доцільно застосувати автомобіль МАЗ 504В з тентовим напівпричепом МАЗ 5205А, вапно у мішках – автомобіль КамАЗ 53212 з тентовим кузовом, пісок – КамАЗ 5511 (самоскид), цегла – КамАЗ 5410 з напівпричепом ОдАЗ 9370, гравій – МАЗ 503 А (самоскид), щебінь – ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид), плити перекриття – МАЗ 504А з напівпричепом МАЗ 5245, плитку тротуарну – бортовим автомобілем ЗІЛ 133ГЯ, столярні вироби – бортовим автомобілем МАЗ 500 А.

Таким чином, вибравши автомобілі для різних типів вантажів, ми, знаючи їх вантажопідйомність, обсяг перевезень вантажу, знаходимо необхідну кількість автомобілів певної марки.

При проектуванні АТП слід враховувати те, що автомобілі працюють на лінії лише 250 днів, всі інші дні призначені, крім вихідних та святкових, на ремонт, ТО і ПР.

Для перевезення щебеня обсягом 8 250 тон ми вибрали автомобіль марки ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид).

Для виконання транспортної роботи знаходимо необхідну кількість автомобілів даної марки.

Qден. = Q р. / Д р. , (1.1)

N заг. = Q ден / q н (1.2)

T ї = l н-р / V + t н-р (1.3)

N ї = T н / t ї (1.4)

A с = N заг / n ї (1.5)

Де Qден – денний обсяг перевезень, т;

Q р – річний обсяг перевезень, т;

Д р – кількість робочих днів (250 днів);

N заг – загальна кількість їздок в день, їзд.;

Q н – номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;

T ї – час однієї їздки, год.;

L н-р – відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження та назад, км.;

V – швидкість руху автомобіля, км/год.;

T н-р – час простою під навантаженням та розвантаженням, год;

N ї – кількість їздок за час в наряді (T н = 8 год), для одного автомобіля, їзд.;

T н – час перебування в наряді, год;

T н. д. – дійсний час перебування в наряді, год;

A с – кількість автомобілів певної марки, од.

Розрахуємо необхідну кількість автомобілів марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Qден. = 8250 / 250 = 33 т.

T ї = 210 / 55 + 0,25 = 4,1 год.;

N заг. = 33 / 5,5 = 6 їзд.;

N ї = 8 / 4,1 = 2 їздки;

A с = 6 / 2 = 3 од.

Отже, для перевезення 8 250 тон в рік щебеня необхідно 3 автомобіля марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Аналогічно проводимо розрахунки для визначення кількості автомобілів інших марок та заносимо їх в таблиці 1.2, 1.3. Знаходимо дійсний час перебування в наряді.

Таблиця 1.2.

Марка а/мQ н, тL н-р, кмLзаг, кмV, км/годT н-р, годТн. д. , год
ЗІЛ 133ГЯ101801804537
КамАЗ 5321210110125500,56
МАЗ 500А8182194401,56,35
МАЗ 504В+МАЗ 5205А201922043527,8
КамАЗ 5410+ОдАЗ 937014,2180180351,56,65
МАЗ 504А + МАЗ 524513,52002254527
КамАЗ 551110195210550,258,13
МАЗ 503 А8185200350,256
ЗІЛ-ММЗ-554М5,5195210550,258,14
Середня величина:11,02180192451,257,24

Таблиця 1.3.

Марка а/мQ н, тQ р, тQден, тN заг, їзд.N ї, їзд.A с. , од.
ЗІЛ 133ГЯ101500060616
КамАЗ 5321210300001201226
МАЗ 500А81200048616
МАЗ 504В+МАЗ 5205А206500026013113
КамАЗ 5410+ОдАЗ 937014,25325021315115
МАЗ 504А + МАЗ 524513,510125040530130
КамАЗ 551110250001001025
МАЗ 503 А820008111
ЗІЛ-ММЗ-554М5,5825033623
Всього:3117501247991285

Показники використання АТП

1. Часові показники використання АТП.

Час роботи за календарний період характеризується числом днів (для однієї одиниці) або автомобіле-днів (для парка) експлуатації рухомого складу на лінії. Впродовж робочого дня кожний автомобіль (автопоїзд) певний час знаходиться в наряді, тобто, працюючи на лінії, виконує перевезення вантажу.

Час перебування в наряді:

Час перебування в наряді Т н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби.

Т н = Т рух + t н-р, (1.6)

Де Т рух – час руху, год.

Тоді розрахуємо Т н для всіх автомобілів по кожній марці:

1). Т н = 4 + 3 = 7 год; (ЗІЛ 133ГЯ)

2). Т н = 5 + 1 = 6 год; (КамАЗ 53212)

3). Т н = 4,85 + 1,5 = 6,35 год; (МАЗ 500А)

4). Т н = 5,8 + 2 = 7,8 год; (МАЗ 504В+МАЗ 5205А)

5). Т н = 5,15 + 1,5 = 6,65 год; (КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370)

6). Т н = 5 + 2 = 7 год; (МАЗ 504А + МАЗ 5245)

7). Т н = 7,63 + 0,5 = 8,13 год; (КамАЗ 5511)

8). Т н = 5,75 + 0,25 = 6 год; (МАЗ 503 А)

9). Т н = 7,64 + 0,5 = 8,14 год; (ЗІЛ-ММЗ-554М)

Т н = Тн. д. .

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Час їздки:

Час їздки рівний:

T ї = 2×t рух + t н-р, (1.7)

Де t рух – час на рух за їздку, год. Отже:

1). t ї = 2×120 + 180 = 420 хв. (7 год); 6). t ї = 7 год;

2). t ї = 2×66 + 30 = 162 хв. (3 год); 7). t ї = 4,07 год;

3). t ї = 6,35 год; 8). t ї = 6 год;

4). t ї = 7,8 год; 9). t ї = 4,07 год;

5). t ї = 6,65 год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Число календарних днів:

Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:

Д к = Д е + Д р + Д пр, (1.8)

Де Д е – дні в експлуатації, дн.;

Д р – дні в ТО і ремонтах, дн.;

Д пр – дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.

Д к = 250 + 24 + 91 = 365 днів.

Число автомобіле-днів:

Для визначення днів експлуатації, ремонту або простою парку рухомого складу використовують складний показник автомобіле-дні. Спискове число автомобіле-днів АДк парку автомобілів за календарний період Д:

АДк = АДе + АДр + АДпр, (1.9)

Де АДе, АДр, АДпр – відповідно автомобіле-дні експлуатації, ТО і ремонту, а також простою.

АДе = 85×250 = 21250 авт.-днів;

АДр = 0×24 = 0 авт.-днів;

АДпр = 5×91 = 455 авт.-днів;

АДк = 21250 + 0 + 455 = 21705 авт.-днів;

Число автомобіле-годин: Для визначення часу роботи парку на лінії за календарний період використовують показник автомобіле-години АГ.

АГ = А j ×Т н (1.10)

Де А j – кількість автомобілів j-ої марки, од.

Звідси:

1). АГ = 7×6 = 42 авт.-год; 6). АГ = 7×30 = 210 авт.-год;

2). АГ = 6×6 = 36 авт.-год; 7). АГ = 8,13×5 = 40,65 авт.-год;

3). АГ = 6,35×6 = 38,1 авт.-год; 8). АГ = 6×1 = 6 авт.-год;

4). АГ = 7,8×13 = 101,4 авт.-год; 9). АГ = 8,14×3 = 24,42 авт.-год;

5). АГ = 6,65×15 = 99,75 авт.-год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середній час перебування в наряді:

Т н. ср = aАГ/Аа, (1.11)

Т н. ср = 598,32/85 = 7,04 год.

2. Техніко-експлуатаційні показники використання АТП.

Загальний пробіг автомобіля:

Загальний пробіг автомобіля, L заг :

L заг = L м + L н, (1.12)

Де L м – пробіг, пов’язаний з виконанням транспортного процесу, км;

L н – нульовий пробіг, км.

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). L заг = 180 + 0 = 180 км; 6). L заг = 225 км;

2). L заг = 220 + 30 = 250 км; 7). L заг = 210 км;

3). L заг = 182 + 12 = 194 км; 8). L заг = 200 км;

4). L заг = 204 км; 9). L заг = 210 км;

5). L заг = 180 км;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середня довжина їздки по марках автомобілів:

Середня довжина їздки для автомобілів марки КамАЗ рівна:

L с. їзд. = (250+180+210)/3 = 213,3 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки МАЗ рівна:

L с. їзд. = (194+204+225+200)/4 = 205,8 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки ЗІЛ рівна:

L с. їзд. = (180+210)/2 = 195 км.

Обсяг перевезень вантажів: Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками КамАЗ рівний:

Q р = 53250+30000+25000 = 108 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками МАЗ рівний:

Q р = 65000+101250+12000+2000 = 180 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками ЗІЛ рівний:

Q р = 15000+8250 = 23250 т.

Загальний річний обсяг перевезень по всьому АТП складає 311 750 тон.

Транспортна робота:

За кожну їздку автомобіль здійснює транспортну роботу, Р. Розрахуємо вантажооборот для кожної марки автомобілів.

Р = А с ×n ї ×q н ×l в, (1.13)

Де l в – довжина їздки з вантажем, км. Отже:

1). Р = 6×1×10×90 = 5400 ткм; 4). Р = 13×1×20×102 = 26520 ткм;

2). Р = 6×2×10×55 = 6600 ткм; 5). Р = 15×1×14,2×90 = 19170 ткм;

3). Р = 6×1×8×97 = 4656 ткм; 6). Р = 30×1×13,5×100 = 40500 ткм;

7). Р = 5×2×10×105 = 10500 ткм; 9). Р = 3×2×5,5×105 = 3465 ткм;

8). Р = 1×1×8×100 = 800 ткм;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Показники парку рухомого складу :

Під парком рухомого складу розуміють всі транспортні засоби автотранспортного підприємства. Списків (інвентарний) парк рухомого складу – це парк, який рахується на балансі АТП на даний період. За своїм технічним станом він поділяється на парк придатний до експлуатації А т та парк, який знаходиться в ТО та ремонтах А р :

А с = А т + А р, (1.14)

Частина парку А т використовується на перевезеннях, а друга частина знаходиться в простої:

А т = А е + А пр, (1.15)

Де А е – кількість автомобілів на лінії, од;

А пр – кількість автомобілів в простої, од.

Звідси,

А с = А е + А пр + А р + А спец, (1.16)

А е = 85 од.;

А пр = 0 од.;

А р = 0 од.;

А спец = 5 од;

А с = 85 + 5 = 90 од.

Середня вантажопідйомність:

Середня вантажопідйомність по АТП складає:

Q н ср = (10×6+10×6+8×6+20×13+14,2×15+13,5×30+10×5+8×1+5,5×3)/85 =13,2т.

Коефіцієнт випуску рухомого складу.

Використання рухомого складу за певний період за календарним часом, крім натуральних показників – автомобіле-днів експлуатації, характеризується також коефіцієнтом випуску рухомого складу. Для парку рухомого складу за Д календарних днів:

A в = АД е / АД к, (1.18)

Коефіцієнт випуску рухомого складу залежить від технічного стану рухомого складу, величини нормованих простоїв, дорожніх та кліматичних умов, сезонності перевезень, рівня організації роботи АТП.

A в = 21250/ 21705 = 0,98.

Коефіцієнт технічної готовності.

Технічний стан парку рухомого складу характеризується коефіцієнтом технічної готовності:

Для одного автомобіля за Д календарних днів:

A т = Д т / (Д т + Д р ), (1.19)

Тоді: a т = (250 + 91)/(250+91+24) = 0,93.

Для парку рухомого складу за Д календарних днів:

A т = АД т / (АД т +А Д р ), (1.20)

Звідси: a т = (21250+455) / (21250 + 455 + 0) = 1.

Коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності.

Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, g с :

G с = Q ф / Q в, (1.21)

Де Q ф – кількість фактично перевезеного вантажу, т;

Q в – кількість вантажу, який можна було б перевезти за вантажні їздки при повному завантаженні рухомого складу, т.

Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, gс. ср. :

Gс. ср = 311750 / 311750 =1.

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності, g д :

G д = Р ф / Р в, (1.22)

Де Р ф – кількість фактично виконаної транспортної роботи, ткм;

Р в – можлива транспортна робота при умові повного використання вантажопідйомності рухомого складу на відстань всього пробігу з вантажем, ткм.

На відміну від g с коефіцієнт динамічного використання враховує не тільки кількість перевезеного вантажу, але й відстань, на яку він перевозиться. Середнє значення коефіцієнта динамічного використання вантажопідйомності, g д. ср. :

G д. ср = 29402750 / 29402750 = 1.

Коефіцієнт використання пробігу.

На основі проведених розрахунків по визначенню загального пробігу (див. табл. 1.2) проводимо розрахунки коефіцієнтів використання пробігу, b :

B = L в / L заг, (1.23)

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). b = 90 / 180 = 0,5; 6). b = 0,44;

2). b = 110 / 250 = 0,44; 7). b = 0,5;

3). b = 0,5; 8). b = 0,5;

4). b = 0,5; 9). b = 0,5;

5). b = 0,5;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Коефіцієнт нульових пробігів.

Величина коефіцієнта використання пробігу залежить від нульових пробігів, які оцінюються коефіцієнтом нульових пробігів, w н :

W н = L н / (L х + L в + L н ), (1.24)

1). w н = 0; 6). w н = 0,18;

2). w н = 0,06; 7). w н = 0,07;

3). w н = 0,062; 8). w н = 0,075;

4). w н = 0,058; 9). w н = 0,07;

5). w н = 0;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу. Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу знаходиться за формулою:

L 0 = P / Q, (1.25)

L 0 = 29402750 / 311750 = 94,3 км.

Продуктивність.

Продуктивність вантажного автомобільного транспортного засобу визначається кількістю виконаних ткм або перевезених тонн вантажу за одиницю часу. Вона може бути віднесена до вантажопідйомності автомобіля.

Годинна продуктивність, W :

W Q = Q ї / t ї, (1.26)

Тоді: W Q = 13,2 / 5,8 = 2,3 т. – середнє значення.

W p = P ї / t ї, (1.27)

Звідси: W p = 1035,8 / 5,8 = 178,6 ткм. – середнє значення

2. Технологічний розрахунок АТП

2.1 Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

Розраховуємо виробничу програму на рік для всього рухомого складу АТП по одній моделі. Проводимо коригування вхідних даних залежно від категорії умов експлуатації рухомого складу, його модифікації, організації роботи, природно-кліматичних умов, пробігу з початку експлуатації. Для цього застосуємо корегуючи коефiцiєнти, якi враховують:

К1 – категорію умов експлуатації автомобілів;

К2 – модифікацію рухомого складу та організацію його роботи;

К3 – природно – кліматичні умови;

К4 ,К4 ‘ – пробіг автомобіля з початку експлуатації;

К5 – розмір АТП та кількість технологічно сумісних груп рухомого складу.

Коригування здійснюємо шляхом множення значень нормативів ( пробігу рухомого складу до ТО чи ПР ) на величину результуючих коефiцiєнтiв, які визначають як добуток окремих коефiцiєнтiв:

Для перiодичностi ТО – К1 ×К3 ;

Пробiгу до КР – К1 ×К2 ×К3 ;

Трудомiсткостi ТО – К2 ×К5 ;

Трудомiсткостi ПР – К1 ×К2 ×К3 ×К4 ×К5 ;

Витрат запасних частин – К1 ×К2 ×К3 ;

Значення коефiцiєнтiв коригування приймаємо за додатками 1-5, а значення нормативів – за додатками 6 – 8.[4]. Результуючі коефiцiєнти коригування нормативів перiодичностi ТО та пробiгу до КР мають бути не менше 0,5. Після визначення вiдкоригованої перiодичностi ТО перевіряється її кратність мiж видами ТО з подальшим заокругленням для цілих сотень кiлометрiв.

Результати розрахунків кількості КР, ТО-1, ТО-2, ЩО та сезонних обслуговувань подамо у вигляді таблиць 2.1;2.2;2.3:

Таблиця 2.1

№ п/п

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтівРезуль-туючий коефіцієнтСкориговане значення нормативів

К1

К2

К3

К4

К5

Камаз:
Періодичність:
1ТО-1Км40000,81,00,83200
2ТО-2Км120000,81,00,89600
3Пробіг до КРТис. км

300

0,8

0,9

1,0

0,72

216

Трудомісткість:
4ЩОЛюд. год0,51,11,151,2650,6325
5ТО-1Люд. год3,41,11,151,2654,3
6ТО-2Люд. год14,51,11,151,26518,3425
7ПРЛюд. год/ / 100км

8,5

1,2

1,1

1,0

1,3

1,15

1,973

16,77

Простій під час:
8ТО і ПРДн./ /100км

0,525

1,12

1,12

0,588

9КРДн.2222

Таблиця 2.2

№ п/п

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтівРезуль-туючий коефіцієнтСкориговане значення нормативів

К1

К2

К3

К4

К5

Маз:
Періодичність:
1ТО-1Км30000,81,00,82400
2ТО-2Км120000,81,00,89600
3Пробіг до КРТис. км

300

0,8

0,9

1,0

0,72

216

Трудомісткість:
4ЩОЛюд. год0,21,11,151,2650,253
5ТО-1Люд. год0,81,11,151,2651,012
6ТО-2Люд. год4,21,11,151,2655,313
7ПРЛюд. год/ / 100км

1,45

1,2

1,1

1,0

1,36

1,15

2,06

2,993

Простій під час:
8ТО і ПРДн./ /100км

0,525

1,46

1,46

0,7665

9КРДн.2222

Таблиця 2.3

№ п/п

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтівРезуль-туючий коефіцієнтСкориговане значення нормативів

К1

К2

К3

К4

К5

ЗІЛ:
Періодичність:
1ТО-1Км30000,81,00,82400
2ТО-2Км120000,81,00,89600
3Пробіг до КРТис. км

300

0,8

0,9

1,0

0,72

216

Трудомісткість:
4ЩОЛюд. год0,61,11,151,2650,759
5ТО-1Люд. год3,51,11,151,2654,4275
6ТО-2Люд. год12,61,11,151,26515,939
7ПРЛюд. год/ / 100км

4,4

1,2

1,1

1,0

1,3

1,15

1,97

8,683

Простій під час:
8ТО і ПРДн./ /100км

0,525

1,47

1,47

0,7718

9КРДн.2222

Коефiцiєнти К4 i К41 розраховують як середньо ваговi величини:

К4 = (Кі 4 ×Аі К )/Ак, (і=1, m) (2.1)

Де: m – число iнтервалiв пробiгу до КР ;

Кi4 – коефiцiєнт, який вiдповiдає i-му інтервалу пробігу з початку експлуатації ;

АiK – число автомобілів однієї марки з пробiгом від початку експлуатації, що вiдповiдає i-му інтервалу;

АК – загальне число автомобілів однієї марки.

Камаз: К4 =(8×0,7+10×1,3+8×1,9)/26 = 1,3;

К41 =(8×0,7+10×1,3+8×1,3)/26 = 1,12.

МАЗ: К4 =(15×0,7+15×1,3+20×1,9)/50 = 1,36;

К41 =(15×1,7+15×1,3+20×1,4)/50 = 1,46.

ЗІЛ: К4 =(3×0,8+3×1,3+3×1,8)/9 = 1,3;

К41 =(3×1,7+3×1,3+3×1,4)/9 = 1,47.

2.2 Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу

2.2.1 Розрахунок кількості ТО i КР по одній моделі автомобілів за сумарним річним пробiгом

Під виробничою програмою по ТО і Р розуміють об’єм робіт по ТО і Р транспортних засобів, котрі виконуються різними службами технічної експлуатації за певний період часу.

Є різні методи розрахунку виробничої програми, але найбільш розповсюдженим є аналітичний метод. Для розрахунку цим методом необхідно мати такі вихідні дані:

-тип і марка рухомого складу;

-спискова кількість одиниць транспортних засобів;

-середньодобовий пробіг;

-технічний стан, що характеризується пробігом з початку з початку експлуатації;

-дорожні умови експлуатації;

-природно-кліматичні умови.

Lp = (Aк × Др)/ ( 1/ lс. д. + dк/Lк + d то i пр/ 1000 ), (2.2)

Де: AК – облікова кiлькiсть автомобілів однотипної моделi, од.;

ДР – кiлькiсть робочих днiв за рiк ;

LС. Д. – середньо добовий пробiг автомобіля, км;

DK – кiлькiсть днiв простою автомобіля пiд час КР;

LK – скоригований пробiг автомобіля до КР, км;

DТО і ПР – тривалiсть простою пiд час ТО i ПР, днi/1000км.

Камаз: Lp = 26×250/(1/273+22/216000+0,588/1000) = 1 774 505 км.

МАЗ: Lp = 50×250/(1/205+22/216000+0,7665/1000) = 2 175 248 км.

ЗІЛ: Lp = 9×250/(1/300+22/216000+0,7718/1000) = 534 825 км.

Рiчна кiлькiсть ТО i КР по одній моделi:

Nк=Lp/Lк; (2.3)

Камаз: Nк = 1 774 505/216000 = 8,2;

МАЗ: Nк = 2 175 248/216000 = 10;

ЗІЛ: Nк = 534 825 /216000 = 3 .

N2 = Lp / LТО-2 – Nк; (2.4)

Камаз: N2 = (1 774 505 / 9600) – 8 = 177;

МАЗ: N2 = (2 175 948 / 9600) – 10 = 217;

ЗІЛ: N2 = (534 825 / 9600) – 3 = 52.

N1 = (Lp / LТО-1 )- Nк – N2 ; (2.5)

Камаз: N1 = (1 774 505/3200) – (8 + 177) = 369;

МАЗ: N1 = (2 175 248/2400) – (10 + 217) = 679;

ЗІЛ: N1 = (534 825/2400) – (3 + 53) = 167.

Nщо =Lp / lc. д.; (2.6)

Камаз: Nщо = 1 774 505 / 273 = 6500;

МАЗ: Nщо = 2 175 248 / 205 = 10611;

ЗІЛ: Nщо = 534 825 / 300 = 1783.

Nc = 2×Aк; (2.7)

Камаз: Nc = 2×26 = 52;

МАЗ: Nc = 2×50 = 100;

ЗІЛ: Nc = 2×9 = 18.

В таблицю 2.4. заносимо дані обчислень річної кількості ТО і КР.

Таблиця 2.4

Модель транспортного засобуРічна кількість ТО і КРКількість одиниць
N2N1NщоNc
Камаз:817736965005226
МАЗ:102176791061110050
ЗІЛ:3531671783189

2.2.2 Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР

ТС = 2 × m1 × t2 × AК ; (2.8)

T2 = N2 × t2 ; (2.9)

T1 = N1 × t1 ; (2.10)

TЩО = NЩО × tЩО ; (2.11)

Tп. р = (Lр×tп. р )/1000 (2.12)

Де m1 – частка трудомiсткостi ТО – 2, яка припадає на одне сезонне обслуговування, m1 = 0,5 – для дуже холодного та дуже сухого кліматичних районів; m1 =0,3 – для холодного та жаркого сухого районів; m1 = 0,2 – для інших районів;

M1 = 0,2 (згідно завдання на курсову роботу);

AК – облікова кiлькiсть автомобілів певної моделі;

TЩО – скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно щоденного технічного обслуговування, люд. год;

T1 – скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно першого технiчного обслуговування, люд. год;

T2 – скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно другого технiчного обслуговування, люд. год;

TПР – скоригована нормативна трудомiсткiсть поточного ремонту, люд. год.

Тоді:

Камаз: ТС = 2×0,2×18,3425×26 = 191 люд. год;

T2 = 177×18,3425 = 3246,6 люд. год;

T1 = 369 × 4,3 = 1587 люд. год;

TЩО = 6500 × 0,6325 = 4111,3 люд. год;

Tп. р = (1 774 505×16,77)/1000 = 29758,4 люд. год.

МАЗ: ТС = 2×0,2×5,313×50 = 106,3 люд. год;

T2 = 217×5,313 = 1153 люд. год;

T1 = 679 × 1,012 = 687 люд. год;

TЩО = 10611 × 0,253 = 2684,6 люд. год;

Tп. р = (2 175 248×2,993)/1000 = 6510,5 люд. год.

ЗІЛ: ТС = 2×0,2×15,939×9 = 57,4 люд. год;

T2 = 53×15,939 = 844,8 люд. год;

T1 = 167 × 4,428 = 739 люд. год;

TЩО = 1783 × 0,759 = 1353,3 люд. год;

Tп. р = (534 825×8,683)/1000 = 4643,9 люд. год.

2.2.3 Розрахунок допоміжних робітників

ТСУМ = ТС + Т2 + Т1 + ТЩО + ТПР ; (2.13)

Тоді: Камаз: ТСУМ = 191+3246,6+1586,7+4111,3+29758,4 = 38894 люд. год

МАЗ: ТСУМ = 106,3+1153+687+2684,6+6510,5 = 11141,4 люд. год

ЗІЛ: ТСУМ = 57,4+844,8+739+1353,3+4643,9 = 7638,4 люд. год

Сумарна трудомісткість по всім моделям автомобілів буде становити: ТСУМ = 57 673,8.

Результати розрахунків трудомісткості технічних дій по всіх моделях транспортних засобів заносимо в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Назва параметрівЗначенняСумарне значення
Камаз:МАЗ:ЗІЛ:
Облікова кількість автомобілів, од.2650985
Кількість ЩО650010611178318894
Скоригована трудомісткість, люд. год0,63250,2530,759
Трудомісткість ЩО, люд. год4111,32684,61353,38149,2
Кількість ТО-13696791671215
Скоригована трудомісткість, люд. год4,31,0124,4275
Трудомісткість ТО-1, люд. год1586,76877393012,7
Кількість ТО-217721753447
Скоригована трудомісткість, люд. год18,3425,31315,939
Трудомісткість ТО-2, люд. год3246,61153844,85244,4
Кількість ТС5210018170
Множник (m1 – t2 ), люд. год3,671,063,2
Трудомісткість ТС, люд. год191106,357,4354,7
(ТО-2+ТС ), люд. год343812609035601
Річний пробіг, км177450521752485348254 484 578
Скоригована трудомісткість ПР, люд. год/100016,772,9938,613
Трудомісткість ПР, люд. год297596511464440914
Сумарна трудомісткість робіт, люд. год3889511143764057678

Допомiжнi роботи становлять 20 % сумарної трудомiсткостi ТО i ПР. До складу допомiжних робiт входять технiчне обслуговування та ремонт обладнання й iнструменту, транспортнi та вантажно-розвантажувальнi роботи, пов’язанi з ТО i Р рухомого складу, перегiн автобусів всерединi автотранспортного пiдприємства, зберiгання, приймання та видача матерiальних цiнностей, прибирання виробничих примiщень, пов’язаних з ТО i Р рухомого складу.

ТДОП = ТСУМ × КДОП, (2.14)

Де КДОП – коефіцієнт, який враховує частку від сумарної річної трудомісткості, що припадає на допоміжні роботи.

ТДОП = 0,3 × 57678 = 17 304 люд. год

Розподіл допоміжних робіт: по самообслуговуванню – 40…50%; транспортні – 3…10%; перегін автобусів – 14…26%; приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей – 8…10%; прибирання приміщень та території – 14…20%.

В свою чергу трудомісткість самообслуговування розподіляється по видах робіт: електротехнічні – 25%; механічні – 10%; слюсарні – 16%; ковальські – 2%; жерстяницькі – 4%; зварювальні – 4%; трубопровідні – 22%; мідницькі – 1%; ремонтно-будівельні та столярні – 16%.

Результати обчислень заносимо в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6.

Види допоміжних робітСамообслуго-вуванняТранспортні роботиПерегін автомобілівПриймання, зберігання та видача матеріальних цінностейПрибиран-ня приміщень та території
Середня частка виду робіт

0,45

0,09

0,20

0,09

0,17

Трудоміст-кість виду робіт, люд. год

7787

1558

3461

1558

2942

Трудомiсткiсть зварювальних, жерстяницьких i деревообробних робiт визначається не вiд загальної трудомiсткостi, а вiд трудомiсткостi ПР рухомого складу з вiдповiдним кузовом.

Роботи механiчнi, слюсарнi i трубопровiднi об’єднані в слюсарно-механiчнi, а ремонтно – будiвельнi та столярнi вiднесенi до деревообробних.

Розподiл трудомiсткостi ТО i ПР по видах робiт для всіх марок автомобілів здiйснюємо за даними додатку 10 [4] і заносимо в таблицю 2.7.

Таблиця 2.7.

П/п

Вид роботиВид ТО чи ПР автобусівСамообслуговуванняВсього, люд. год
%Люд. год%Люд. год
ЩО
Туалетні роботи
1Прибиральні4032603260
2Мийні10815815
Поглиблені роботи
3Прибиральні4032603260
4Мийні10815815
Всього по ЩО10081508150
ТО – 1
5Загальне діагностування10301301
6Кріпильні, регулювальні, змащувальні та інші роботи

90

2712

2712

Всього по ТО-110030133013
ТО – 2
7Поглиблене діагностування10560560
8Кріпильні, регулювальні, змащувальні та інші роботи

90

5041

5041

Всього по ТО-210056015601
Постові роботи
9Загальне діагностування1409,1409,1
10Поглиблене діагностування1409,1409,1
11Регулювальні та демонтажні роботи351432014320
12Зварювальні роботи для рухомого складу

3

1227,4

1227,4

13Жерстяницькі роботи2818,3818,3
14Малярні роботи62454,82454,8
15Деревообробні2818,31612462064,3
Всього постові роботи502045716124621702,9
Роботи по дільницях
16Агрегатні187364,57364,5
17Слюсарно-механічні104091,4483737,87829,3
18Електротехнічні52045,7251946,83992,5
19Акумуляторні2818,3818,3
20Ремонт приладів системи живлення41636,61636,6
21Шиномонтажні1409,1409,1
22Вулканізаційні1409,1409,1
23Ковальсько-ресорні31227,42155,61383
24Мідницькі2818,3177,9896,2
25Жерстяницькі1409,14311,5720,6
26Зварювальні1409,14311,5720,6
27Арматурні1409,1409,1
28Оббивальні1409,1409,1
Всього роботи по ПР на дільницях5020457846541,126998,1
Всього ПР10040914100778748701

2.3 Розрахунок кiлькостi універсальних постів ТО i ПР

2.3.1 Визначення добової програми кожного виду ТО

Добова програма кожного виду ТО визначається за формулою:

Nдi = Ni / Др, (2.15)

Де i – вид технiчного обслуговування / ЩО, ТО – 1, ТО – 2 /;

Ni – рiчна програма i-го виду ТО по одній моделі автомобіля;

ДР – кiлькiсть робочих днiв за рiк.

Технiчне обслуговування проводиться на поточних лiнiях чи тупикових постах. На практицi ТО – 2,... як правило, виконують на унiверсальних та спецiалiзованих постах. Поточний ремонт виконується також на унiверсальних та спецiалiзованих постах.

Nд2 = 447/250 = 1,78 = 2;

Nд1 = 1215/250 = 4,86 = 5;

Nщо = 18894/250 = 75,6 = 76.

2.3.2 Кiлькiсть унiверсальних постiв ТО, ПР, загального та поглибленого дiагностування

Кiлькiсть унiверсальних постiв ТО, ПР, загального та поглибленого дiагностування, зварювально-жерстяницьких, деревооборобних i малярних робiт розраховують за формулою:

Xn = Tp × Kн / (Др. р × n × tзм × p × Kвик), (2.16)

Де: Тр – рiчний обсяг робiт, люд. год.;

Кн – коєфiцiент нерiвномiрностi завантаження постiв (додаток 13 ) [4];

Др. р – кiлькiсть робочих днiв на рiк, дн. ;

N – кiлькiсть змiн роботи на добу ;

Tзм – тривалiсть змiни, год ;

Р – кiлькiсть одночасно працюючих на одному посту, чол. ;

Квик – коєфiцiент використання робочого часу поста (додаток 14 ) [4];

При визначеннi кiлькостi робочих постiв загального дiагностування пiдсумовують трудомiсткостi загально – дiагностичних робiт ТО – 1 i 50 % таких самих робiт ПР, а для поглибленого дiагностування – трудомiсткостi робiт поглибленої дiагностики ТО – 2 i 50 % таких самих робiт ПР. Якщо ж через малу трудомiсткiсть не можна одержати окремо пости загального i поглибленого дiагностування, то цi трудомiсткостi складають i розраховується єдиний пост загального i поглибленого дiагностування. При розрахунках кiлькостi постiв ТО – 1 i ТО – 2 iз їх сумарної трудомiсткостi обов`язково вираховується трудомiсткiсть загальної та поглибленої дiагностики. Iз трудомiсткостi постових робiт ПР вiднiмається також трудомiсткiсть робiт, якi виконуються в iзольованих примiщеннях (малярнi, деревообробнi, жерстяницькi, зварювальнi). Кiлькiсть постiв чекання приймається 20% кiлькостi робочих постiв.

Xn (Д1+Д2) = (1679×1,65) / (250×1×8×2×0,75) = 1 пост;

Xn (ТО-1) = (2712×1,2) / (250×1×8×2×0,88) = 1 пост;

Xn (ТО-2) = (5041×1,2) / (250×1×8×3×0,95) = 1 пост;

Xn (регул. , демонт.) = (14320×1,1) / (250×1×8×2×0,97) = 4 поста;

Xn (маляр.) = (2454,8×1,25) / (250×1×8×2×0,85) =1 пост;

Xn (звар.+ жерст.) = (2045,7×1,35) / (250×1×8×2×0,75) = 1 пост;

Xn (деревооб.+ оббивал.) = (2473,4×1,35) / (250×1×8×1×0,88) = 2 пост – дільниці;

Xд (електротех.+акум.. ) = (4810,8 ×1,12) / (250×1×8×3×0,97) =1дільниця;

Xд (шином.+вулканіз+агрегат.) = (8182,8×1,05) / (250×1×8×4×0,98) = 1 дільниця;

Xд(слюс.-механ.+арматур.) = (8238,4×1,04) / (250×1×8×4×0,98) = 1дільниця;

Xд (ков.-рес.+ мідн.+ жерстян.+ зварюв.) = (3720,4×1,12) / (250×1×8×2×0,95)=1дільниця;

Xд (р. приладів си-ми живл..) = (1636,6×1,12) / (250×1×8×1×0,95) = 1дільниця;

2.4 Розрахунок чисельностi виробничого персоналу

Технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів виконують робітники різної кваліфікації та спеціалізації. Найчисельнішу групу становлять слюсарі-авторемонтники. На автомобільному транспорті використовують спеціалістів лише перших 5-ти розрядів, виходячи із складності робіт.

У міру вдосконалювання конструкції автомобілів обслуговуючим робітникам доводиться працювати дедалі напруженіше, приймати рішення за короткий час, шкода від їхніх помилок стає все відчутнішою. Тому треба враховувати і прогнозувати не тільки надійність автомобілів, а й технічну надійність робітників, під якою розуміють об’єктивну впевненість у тому, що потрібні від людей функції будуть виконані своєчасно і без помилок. Безпомилковість дій робітників залежить від ступеня узгодженості можливостей людини та конструкції автомобіля, дефіциту часу на профілактику, перевантажень інформацією, малого навантаження органів чуття, психофізіологічних особливостей обслуговуючих робітників, їхньої навченості, умов праці і побуту, керівництва та ін.

Розрiзняють технологiчно необхiдну ( явочну ) Рт i штатну Рш кiлькiсть робiтникiв. Кiлькiсть явочних робiтникiв у зонах ТО i ПP визначається як добуток кiлькостi робочих одного поста Рn, прийнятого при розрахунках постiв, на кiлькiсть постiв чи кiлькiсть виконавцiв однiєї лiнiї на кiлькiсть лiнiй.

На дiлянках (цехах) кiлькiсть явочних робiтникiв можна визначити за спiввiдношенням:

Рт = Тр / Фм, (2.17)

Де: Тр – рiчний обсяг робiт цеху чи дiльницi, люд. год;

Фм – рiчний фонд часу робочого мiсця чи технологiчно необхiдного працюючого, год. (додаток 16) [4].

Штатна кiлькiсть працюючих розрахоується:

Рш = Рт / nШ,(2.18)

Де: nШ – коефiцiєнт штатностi, nш = 0,85….0,95

Таблиця 2.8.

Зона, відділення, дільницяРічна трудо-місткість люд. год.Річний фонд часу, год.Кількість робітників, чол.
ЯвочнихКоефіц. штат-тіШтат-них
Пост Д1 + Д21679207020,92,2
Пост ТО-12712207020,92,2
ТО-25041207030,93,3
Пост регулюва-льних та демонта-них робіт

14320

2070

8

0,9

8,9

Пост малярних робіт2454,8186020,92,2
Пост зварювальних і жерстяницькихробіт2045,7

1860

2

0,9

2,2

Пост – дільниця деревообр. Та оббивал-х робіт2473,4207020,92,2
Дільниця електртех-х та акумулят-х робіт4810,8207030,93,3
Дільниця шиномон-х, вулканіз-х та агре-х робіт8182,8207040,94,4
Дільниця коал.-ресор., мідни-х, жерст-х, та звар-х робіт3720,4207020,92,2
Дільниця слюс-но-меха-х і армат-них робіт8238,4207040,94,4
Дільниця рем-ту приладів сис-ми жив-ння

1636,6

1860

1

0,9

1,1

Всього57314,935

2.5 Розрахунок чисельностi допомiжного персоналу, IТП i службовцiв

Чисельнiсть допомiжних робiтникiв приймаються у спiввiдношеннi, що вказане у додатку 17 [4]. При обчисленні беруть до уваги зведену кількість автотранспортних засобів, коефіцієнт випуску їх на лінію, середньооблікову кількість працюючих, режим роботи транспортних засобів, нормативну чисельність робітників на ТО і ремонті рухомих одиниць. Допоміжні робітники – робітники цеху підготовки виробництва, які обслуговують вентиляторні установки, очисні споруди і т. д., тобто в штаті їх не має. Додатково передбачають для обслуговування очисних споруд по одному робiтнику на кожнi 75 м3 /добу витрат оборотної води. Нормативи витрат оборотної води, м3/добу приймаються на один автомобіль 1,14. Звідси: 1,14×90/75 = 1 чол./(м3 /добу). Розподiл чисельностi допомiжних робiтникiв за видами робiт в залежностi вiд типу пiдприємства приймають за даними додатку 18 [4].

Тоді: 35×30% / 100% =11 чол. (загальна чисельність допоміжних робітників);

За результатами розрахунків створюємо таблицю 2.9.

Таблиця 2.9.

Види допоміжних робітСпіввідношення до загальної кількості, чол.Розрахункова кількість робітниківПрийнята кількість робітників
Ремонт та обслуговування технологічного обладнання, оснастки та інструмента

20

2,2

2

Ремонт та обслуговування інженерного обладнання, сіток та комунікацій

15

1,65

2

Транспортні роботи101,11
Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей

15

1,65

1

Перегін рухомого складу151,652
Прибирання виробничих приміщень101,11
Прибирання території101,11
Обслуговування компресорної установки

5

0,55

1

Чисельнiсть персоналу служби управлiння (крiм експлуатацiйної i виробничо-технiчної служби), молодшого обслуговуючого персоналу i робiтникiв пожежно-сторожової охорони в залежностi вiд потужностi АТП i типу рухомого складу може бути розрахована у вiдповiдностi до додатку 19 [4].

Створюємо таблицю 2.10.

Таблиця 2.10.

Функції управління, персоналЧисельність персоналу (чол.) при потужності АТП (авт.)
Загальне керівництво2
Техніко-економічне планування2
Організація праці і заробіиної плати3
Бухгалтерський облік і фінансова діяльність3
Комплектування і підготовка кадрів2
Загальне діловиробництво і господарська діяльність

2

Матеріально-технічне постачання1
Молодший обслуговуючий персонал1
Пожежно-сторожова охорона4
Всього20

Чисельнiсть персоналу виробничо-технiчної служби приймається згiдно додатку 20 i розподiляється по функцiям у такому вiдношеннi, % : технiчний вiддiл – 26…30; вiддiл технiчнго контролю – 18…22; вiддiл головного механiка – 10…12; служба управлiння виробництвом – 17…19; виробнича служба – 21…25.

Начальник ремонтних майстерень i механiки вiдносяться до штату виробничої служби, а начальники змiн, iнженери – до служби управлiння.

Тоді: 90 × 5%/100% = 5 чол. (загальна чисельність персоналу виробничо – технічної служби):

1. Технічний відділ: 5×0,28 = 1 чол.;

2. Відділ технічного контролю: 5×0,2 = 1 чол.;

3. Відділ головного механіка: 5×0,11 = 1 чол.;

4. Служба управління виробництвом: 5×0,18 = 1 чол.;

5. Виробнича служба: 5×0,23 = 1 чол.

Результатами проведених розрахунків заносимо в таблицю 2.11.

Таблиця 2.11.

Назва відділу, служби, функціїВідношення, %Чисельнiсть персоналу виробничо-технiчної служби (в % від кількості авт.) при кількості їх в АТП
Технічний відділ281
Відділ технічного контролю201
Відділ головного механіка101
Служба управління виробництвом181
Виробнича служба231
Всього5

2.6 Розрахунок площ виробничих примiщень

Площа зони ТО чи ПР визначається за формулою:

FЗ = fО × KО × XО,(2.19)

Де fО – площа, яку займає автомобіль в планi, м2 ;

KО – питома площа примiщення, яка припадає на одиницю площi, яку займає автомобіль, при двостороньому розмiщеннi постiв; Ко = 4….5, при односторонньому Ко = 6….7;

XО – кiлькiсть постiв зони.

Площа дільниці визначається за такою формулою:

Fд = fО1 + fО11 × (Р-1) , (2.20)

Де fО1 – площа дільниці, яка припадає на першого працюючого, м2 ;

FО11 – площа дільниці, яка припадає на послідуючих працюючих, м2 ;

Р – кількість працюючих на дільниці, чол.

Провівши всі розрахунки, отримані дані зводимо у таблицю 2.12.

Таблиця 2.12.

Зона, відділення, дільницяF0 , м2K0X0 , шт.Ррозрах. , м2Рприйнят. , м2
Пост Д1 + Д217,855,5196108 (9’12)
Пост ТО-117,855,5196108 (9’12)
ТО-217,855,5196108 (9’12)
Пост регулюва-льних та демонта-них робіт17,854,54321324 (9’9)
Пост малярних робіт17,855,5196108 (9’12)
Пост зварювальних і жерстяницькихробіт17,855,5196108 (9’12)
Пост – дільниця деревообр. та оббивал-х робіт17,855,52196216 (9’12)
Всього111080
F01 , м2F011 , м2Р, чол.Ррозрах. , м2Рприйнят. , м2
Дільниця електртех-х та акумулят-х робіт10532020 (5’4)
Дільниця шиномон-х, вулканіз-х та агре-х робіт151245154(12’4,5)
Дільниця коал.-ресор., мідни-х, жерст-х, та звар-х робіт

20

15

2

35

36 (6’6)

Дільниця слюс-но-меха-х і армат-них робіт121044245 (9’5)
Дільниця рем-ту приладів сис-ми живл-ння851812 (3’4)
Всього167

2.7 Розрахунок площ складських примiщень

Розрахунки до цього роздiлу можна виконувати використовуючи методики, якi базуються на попереднiх розрахунках потрiбних запасiв: шин, запасних час-тин, агрегатiв, палива, i т. д. Також площу складських примiщень можна розра-ховувати за питомою площею, що припадає на 1 млн. км пробiгу рухомого складу:

Fcк=10-6 ×SLp× f ×K1 × K2 × K3 × K4 , (2.21)

Де SLP – рiчний сумарний пробiг автомобілів, закрiплених за БЦТО, км;

F – питома площа складу даного виду на 1 млн. км пробiгу, м2 (додаток 21) [4];

К1 , К2 , К3 , К4 – коефiцiєнти, що враховують вiдповiдно тип рухомого скла-ду, кiлькiсть технологiчно сумiсних одиниць рухомого складу, висоту примiщення складiв, категорiю умов експлуатацiї (додатки 22 – 23 ) [4].

Площа складу мастильних матерiалiв включає площу примiщення насосної для їх подачi.

Результати проведених рорахунків приводимо в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13.

Вид запасних частинВеличина 10-6 *LpПитома площа, f, м2КоефіцієнтиПлоща, м2
К1К2К3К4РозрахункПрийнята
123456789
Запасні частини, деталі,4,53,40,81,211,1518,618
Двигуни, агрегати, вузли.4,53,80,81,211,152124
Експлуатаційні матеріали4,52,60,81,211,1514,212
Мастильні матеріали4,52,40,81,211,1513,112
Лакофарбувальні матеріали4,50,70,81,211,153,84
Інструмент4,50,20,81,211,151,13
Кисень і ацетилен в балонах4,50,250,81,211,151,44
Пиломатеріали4,50,50,81,211,152,73
Метал, металолом, цінний утиль4,50,350,81,211,151,93
Шини нові, відремонтовані та ті, що підлягають відновленню4,52,40,81,211,1513,112
Запасні частини і матеріали на ділянці відділу гол. Механіка4,50,70,81,211,153,83
Всього17,394,798
Автомобілі, що підлягають списанню, агрегати на відкритій площадці4,59,50,81,21,151,1

52

54(9’6)

2.8 Розрахунок площ допомiжних примiщень

Визначаємо за СНiП II-92-76 i СНiП II-93-74.

Площi технiчних примiщень вираховуємо за укрупненими нормативами додатку 26.

Цi примiщення можуть бути розташованi на територiї АТП (поза будiвлями, наприклад, трансформаторна).

Розмiри залежать від виду палива i встановленого устаткування.

Прийняті площі допоміжних приміщень заносимо в таблицю 2.14.

Таблиця 2.14.

Назва допоміжного приміщенняПлоща, м2
Компресорна18
Вентиляційна30
Трансформаторна21

Площi санiтарно-побутових, адмiнiстративно-громадських та деяких iнших допомiжних примiщень визначаємо за формулою:

FСП = d × fp ×SP / (100 × r), (2.22)

Де: d – вiдсоток примiщень, що одночасно використовуються, %;

R – пропускна здатнiсть одиницi устаткування або площi (для адмiнiстра-тивно-громадських примiщень r = 1);

FР – санiтарна норма площi на одного виконавця, м2 ;

P – кiлькiсть виконавцiв робiт, якi використовують це примiщення, чол.

На АТП працює: 27 службовців;

47 робітників;

100 водіїв;

10 начальників.

Жінки становлять 10% від загальної кількості працюючих. Площу гардеробу для службовців не розраховуємо оскільки вони будуть роздягатись в кабінетах. Результати обчислень заносимо в таблицю 2.15.

Таблиця 2.15.

Приміщення та їх розташуванняВиконавці робітD, %RFР, м2S P, чол.FСП, м2
Прийнята
КабінетиНачальники10011310130
ВідділиСлужбовці1001427100
Зал для зібраньУсі категорії (понад 100чол.)3010,97420
ВестибюльУсі категорії10011174180
ЇдальняСлужбовці10010,27279
БуфетУсі категорії100317427
Кімната відпочинкуВодії3011,510045
Кімната для курінняЧоловіки10010,03676
Жінки10010,017
ТуалетиЧоловіки100302,5679
Жінки100152,57
ДушовіРобітники100424718
Водії30102100
УмивальникиРобітники, службовці100180,8749
Водії30100,81003
Гардеробні:
-закритіРобітники10010,254712
-відкритіВодії10010,110012
Всього580

Площi громадських примiщень визначаємо за укрупненими нормативами додатку 28 [4] і заносимо в таблицю 2.16.

Таблиця 2.16

ПриміщенняКатегорія працівниківD, %Чисельність, чол.Площа, м2
Кабінет безпеки рухуВодії10010025
МедпунктВодії2018220
Разом45

2.9 Розрахунок площi зони зберiгання автомобiлiв

Площi зони зберiгання залежать вiд числа автомобiле-мiсць, типу стоянки i способу розташування автомобілів. Спосiб зберiгання рухомого складу вибирають у вiдповiдностi до ОНТП-01-86.

При укрупнених розрахунках площу зони зберiгання автомобілів можна визначити за коефiцiєнтом щiльностi iх розташування Кп:

FЗБ = fА × АСТ × КП, (2.23)

Де fА – площа, яку займає автомобіль в планi, м2 ;

АСТ – число автомобiле-мiсць на стоянцi;

КП – коефiцiєнт щiльностi, величина якого змiнюється вiд 2,0 до 3,0 в залежностi вiд способу розмiщення автомобілів на стоянцi.

1. Площа зони зберігання для бортових, спеціалізованих автомобілів та самоскидів рівна:

FЗБ = 17,85 × 32 × 2,5 = 1428 м2 .

2. Площа зони зберігання для автомобілів з напівпричепом рівна:

FЗБ = 27,3 × 58 × 2,5 = 3959 м2 .

2.10 Розробка плана виробничого корпуса

Площа виробничого корпуса рівна сумі площ дільниць, постів, зон, вестибюля (якщо він буде знаходитися у виробничому корпусі), коридорів, кімнати для куріння, гардеробу, кімнати відпочинку і медпункта (якщо вони будуть знаходитися у виробничому корпусі), складу, душової, туалетів, умивальників, насосної, .

Отже, Fв. к. =1080+166+96+24+18+30+24+18+9+342,5= 1807,5 м2 .

2.11 Розрахунок площ інших будівель та споруд.

Fадмін.-побут б. =25+20+130+100+20+180+9+27+45+15+12=583(прийняли 580) м2 .

Fскл. = 81 м2 (ті, що знаходяться не на території виробничого корпусу).

Fпл. спис. авт. = 54 м2 (площа площадки для списаних автомобілів).

Fтрансф. = 21 м2 (площа трансформаторної).

2.12 Розробка генерального плана

Генеральний план являє собою план відведеної під забудову земельної ділянки, орієнтовно відносно сторін світу з вказаними на ній будовами, спорудами, зонами зберігання рухомого складу і шляхів його руху по території ділянки, проїздів загального призначення і відомчої приналежності сусідніх ділянок. Площу ділянки під забудову визначають за залежністю:

Fділ. =( Fз. в.-с. +Fз. доп. +Fз. б. )/Кз, (2.24)

Де Fз. в.-с. – площа забудови виробничо-складськими приміщеннями, м2 ;

Fз. доп. – площа забудови допоміжними будівлями, м2 ;

Fз. б. – площа стоянок для зберігання рухомого складу, м2 ;

Кз – щільність забудови території, % (згідно завдання на курсову роботу).

Далі визначають основні розміри земельної ділянки під забудову.

Розробка генерального плану БЦТО тісно пов’язана з об’ємно-планувальним рішенням будівлі виробничого корпусу і умовами земельної ділянки, тому генеральний план і об’ємно-планувальне рішення будівль і споруд пропрацьовують одночасно.

На плані позначають границі земельної ділянки, всі будівлі і споруди.

Особливу увагу звертають на відстань між будівлями, що враховують санітарні, будівельні і протипожежні норми. Мінімальні відстані між будівлями становлять 12 метрів. Якщо в одній із будівль розміщений склад пального і мастильних матеріалів, то відстань збільшують у два рази. Відстань від зони зберігання автомобілів(відкритої) до зони ТО і ПР повинна бути 10 метрів.

Адміністративно-побутові будівлі слід розташовувати поблизу головного входу на територію БЦТО.

Тоді: Fділ. =(1807,5+5387+580+54+18+15+30+21)/0,24=32969 м2 .

Приймаємо Fділ. =32470 м2 .

3. Економічне обгрунтування діяльності АТП

3.1 Розрахунок витрат

3.1.1 Витрати на паливо

Норми витрат палива на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій, установ у паливі і контролю за його витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціональної розробки питомих витрат палива.

Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його використання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях автомобілів, та система нормативів і коригуючи коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

, (3.1)

Де – базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 км [1]; – пробіг автомобіля, км;

– норма на транспортну роботу, л/100 ткм [1];

Норми на виконання транспортної роботи залежно від виду палива становлять:

– бензин – 2,0 л/100 ткм;

– дизельне паливо – 1,3 л/100 ткм.

– обсяг транспортної роботи, ткм;

– сумарний коригуючий коефіцієнт, % [1].

Для автомобілів-самоскидів та самоскидальних автопоїздів нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

, (3.2)

Де – базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля-самоскида (самоскидального автопоїзда), л/100 км [1];

– норми витрати палива на їздку з вантажем автомобіля-самоскида, л [1];

Норма на їздку з вантажем застосовується для автомобілів-самоскидів і автопоїздів із самоскидальними кузовами та враховує збільшення витрат палива, пов’язане з маневруванням та виконання операцій завантаження і розвантаження на кожну їздку з вантажем. установлено в такому розмірі:

– 0,25 л рідкого палива на кожну одиницю самоскидного рухомого складу;

– 0,1 л дизельного палива;

– кількість їздок з вантажем.

Витрати палива для спеціалізованих автомобілів (автомобіль ТО, автомобільний кран, автозаправник) становлять 10% від загальної витрати палива, враховуючи вид палива. Наведемо розрахунок витрати палива для самоскида: 1). ЗІЛ-ММЗ-554М (бензин)

=0,0131420∙(1+0,01∙15)+0,25∙2=150,23л – для 1-го автомобіля в день

Грошові витрати в даному випадку будуть складати:

, (3.3)

Де – ціна одиниці палива, грн..

=150,23∙1,6=240,4 грн.

Грошові витрати на паливо в рік для всіх автомобілів цієї марки складатимуть:

, (3.4)

Де – кількість машин певної марки;

– кількість робочих днів в році, =250 днів.

3∙240,4∙250 = 180300 грн.

Наведемо розрахунок витрат палива для бортового автомобіля:

1). КамАЗ-53212 (дизельне паливо):

= 0,01(27220+1,31100)∙(1+0,01∙6)=78,4л – для 1-го автомобіля в день.

Грошові витрати в даному випадку будуть складати:

=78,4∙1,6=125,4 грн.

Грошові витрати на паливо в рік для всіх автомобілів цієї марки складатимуть:

6∙125,4∙250=188100 грн.

Аналогічно проводимо розрахунки для всіх інших автомобілів і отримані результати зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

П/п

Марка атз.

Кількість одиниць даної марки, шт..

Тип двигуна

Витрати пального в день, л.Витрати пального на рік, л.Грошові витрати, грн..
1.ЗІЛ 133ГЯ6Дизель60,190150144240
2.КамАЗ 532126Дизель78,4117600188160
3.МАЗ 500А6Дизель57,5186265138024
4.МАЗ 504В13Дизель95,1309075494520
5.КамАЗ 541015Дизель65,31244913391860
6.МАЗ 504А30Дизель78,3587250939600
7.КамАЗ 55115Дизель164,72205900329440
8.МАЗ 503 А1Дизель651625026000
9.ЗІЛ-ММЗ-554М3Карбюратор150,23112673180276
10.Спеціалізовані5Дизель5000
Сумарні грошові витрати2837120

Згідно проведених розрахунків загальні грошові витрати на паливо становлять:

– А-76 – 180276 грн.,

– ДП – 2656844 грн.

Сумарні річні грошові витрати на паливо становлять 2837120 грн..

3.1.2 Витрати на мастильні матеріали

Норми витрат мастильних матеріалів так само як і норми витрат палива на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій, установ у мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціональної розробки питомих витрат мастильних матеріалів.

Витрати на мастильні матеріали обчислюють згідно встановленими нормативами у відсотках до витрат палива за кожним видом матеріалів. Витрати на обтиральні матеріали визначають із розрахунку два кілограми в місяць на один обліковий автомобіль і встановленої ціни за один кілограм.

Тоді витрати на обтиральні матеріали на підприємстві, при середній ціні 5 грн. за 1 кг. обтиральних матеріалів розраховуємо за формулою:

, (3.5)

Де – спискова кількість автомобілів парку;

– маса обтиральних матеріалів, необхідна на один місяць, кг.;

– кількість місяців у році;

– ціна 1-го кілограма обтиральних матеріалів, грн..

90∙2∙12∙5=10800 грн.

Норми витрат кожного виду мастильних матеріалів побудовані на 100 л палива. Для розрахунку вони приймаються в розмірі 3% від вартості розходу палива для машин з бензиновими двигунами і 5% від вартості розходу палива для автомобілів з дизельними двигунами.

Тоді грошові витрати на мастильні матеріали для автомобілів з бензиновим двигуном становлять: 180276∙3%=5408,3 грн.

Відповідно грошові витрати на мастильні матеріали для автомобілів з дизельним двигуном становлять: 2656844∙5%=132842 грн.

Загальні річні грошові витрати на мастильні матеріали становлять 138250,3 грн.

3.1.3 Амортизаційні відрахування

Норми амортизації згідно податкового законодавства встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп ОФ на початок звітного періоду в таких розмірах:

Перша група – 5%;

Друга група – 25%;

Третя група – 15%;

До другої групи відносяться – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи елктронно-обчислювальні машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше офісне обладнання, устаткування та прилади до них.

Звідси норма амортизації рівна =25%.

Сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

, (3.6)

Де – кількість машин певної марки, од.;

– середня вартість автомобіля певної марки, грн..

Проведемо розрахунок для автомобілів марки ЗІЛ:

=(25∙80000∙9)/100=180000 грн.

Проведемо аналогічний розрахунок для автомобілів марки МАЗ:

=(25∙110000∙50)/100=1375000 грн.

Проведемо аналогічний розрахунок для автомобілів марки КамАЗ:

=(25∙110000∙26)/100=715000грн.

Загальна сума амортизаційних відрахувань рівна 2270000 грн.

3.1.4 Заробітна плата персоналу АТП

Для розрахунку заробітної плати персоналу АТП створимо таблицю 3.2.

Таблиця 3.2.

П/п

Вид тої чи іншої службиЧисельність, чол..Середня місячна зар. плата, грн..Сумарні грошові витрати, грн..
1.Водії10045045000
2.Допоміжний персонал ІТП і службовці112502750
3.Служба управління203507000
4.Виробничо-технічна служба53001500
5.Служба виробничого персоналу3532011200
Сумарні річні грошові витрати67450

Сума витрат на заробітну плату за 1 місяць для всіх працівників АТП становить – 67450 грн.

Річна сума витрат на заробітну плату для всіх працівників АТП становить – 67450∙12=809400 грн.

3.1.5 Витрати на ТО і ПР рухомого складу

Витрати на ТО і ПР рухомого складу рівні сумі заробітної плати робітників, які виконують То і ПР з нарахуванням на неї та вартості ремонтних матеріалів і запасних частин [2]. Для спрощення розрахунків приймаємо слідуючи формулу:

, (3.7)

Де – річний пробіг автомобіля, км.;

– середній пробіг до ТО і ПР, км.;

– поправочний коефіцієнт (=0,1-0,2);

Проведемо розрахунок для автомобіля ЗІЛ-ММЗ 554М:

(105000/1000) ∙ (16000/100)∙0,1=1680 грн. на рік.

Аналогічно проводимо розрахунок для всіх інших автомобілів та зводимо в таблицю 3.3

Таблиця 3.3

П/п

Марка атз.

Кількість одиниць даної марки, шт..Річний пробіг, кмСередній пробіг до ТО і ПР, кмВитрати на рік, грн..Грошові сумарні витрати, грн..
1.ЗІЛ 133ГЯ645000160007204320
2.КамАЗ 5321265500020000220013200
3.МАЗ 500А64800020000192011520
4.МАЗ 504В135100020000204026520
5.КамАЗ 5410154500020000180027000
6.МАЗ 504А305625020000225067500
7.КамАЗ 5511510500020000420021000
8.МАЗ 503 А1500002000020002000
9.ЗІЛ-ММЗ-554М31050001600016805040
Сумарні грошові витрати178100

Сумарні річні грошові затрати становлять – 178100 грн.

3.1.6 Витрати на відновлення та ремонт зношених шин

Витрати на відновлення та ремонт зношених шин розраховуємо у відсотках, виходячи з вартості 1-го комплекту на одну тисячу кілометрів пробігу (10% на 1 тисячу кілометрів). Створюємо таблицю 3.4.

Таблиця 3.4.

П/п

Марка атз.

Кількість одиниць даної марки, шт..Річний пробіг, кмНорма пробігу шин, кмВартість комплекту грн..Грошові сумарні витрати, грн..
1.ЗІЛ 133ГЯ6450009500035009947
2.КамАЗ 53212655000100000500016500
3.МАЗ 500А648000100000500014400
4.МАЗ 504В1351000100000500033150
5.КамАЗ 54101545000100000500033750
6.МАЗ 504А3056250100000500084375
7.КамАЗ 55115105000100000500026250
8.МАЗ 503 А15000010000050002500
9.ЗІЛ-ММЗ-554М31050009500020006632
Сумарні грошові витрати227504

Сумарні грошові витрати становлять – 227504 грн.

3.1.7 Накладні витрати

Накладні витрати становлять 10% від загальної вартості всіх попередніх витрат.

=(227504+178100+809400+2270000+138250,3+2837120)∙0,1= 645641,1 грн.

Виходячи з проведених розрахунків загальна сума витрат по АТП за рік складає – = 6456411,7 грн.

3.2 Розрахунок собівартості

Собівартість перевезень – це виражені в грошовій формі поточні витрати автотранспортних підприємств, безпосередньо пов’язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів, а також виконання робіт та послуг, що забезпечують перевезення.

Планування собівартості перевезень є складовою частиною плану економічного та соціального розвитку транспортних підприємств, які розробляються ними самостійно на підставі показників планового обсягу перевезень вантажів, інших робіт та послуг, продуктивності праці, фонду її оплати та інших, і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, які визначають величину витрат на здійснення перевезень [1].

Собівартість – основний економічний показник, який визначає кількісну і якісну сторони роботи АТП.

Для розрахунку собівартості необхідно знайти яка доля часу припадає на рух автомобіля (), та його простій ():

, (3.8)

, (3.9)

Де – кількість календарних днів, дні;

Для автомобілів марки ЗІЛ:

= (300∙7,5)/(24∙365)=0,25;

= 1 – 0,21=0,75.

Для автомобілів марки КамАЗ:

= (273∙7,67)/(24∙365)=0,24;

= 1 – 0,2=0,76.

Для автомобілів марки МАЗ:

= (205∙6,75)/(24∙365)=0,16;

= 1 – 0,19=0,84.

Собівартість одного тонно-кілометра визначається за формулою:

, грн./ткм, (3.10)

, (3.11)

Де – вантажооборот, ткм;

– середня собівартість утримання автомобіля за одну годину, грн.;

– собівартість утримання автомобіля в русі, грн.;

– собівартість утримання автомобіля за годину простою, грн.;

– період експлуатації, дні;

– загальна кількість автомобілів певної марки, од..

– собівартість утримання автомобіля в русі включає в себе слідуючі статті витрат приведені за одну годину роботи автомобіля:

– заробітна плата водіїв;

– витрати пального;

– витрати мастильних та інших експлуатаційних матеріалів;

– витрати на знос та відновлення автомобільних шин;

– амортизаційні відрахування;

– витрати на ТО і ПР;

– накладні витрати.

– собівартість утримання автомобіля за годину простою включає в себе слідуючі статті витрат приведені за одну годину простою автомобіля:

– амортизаційні відрахування;

– заробітна плата обслуговуючого персоналу;

– накладні витрати.

Виходячи з вищенаведеного розрахуємо середнє значення показників та для автомобілів марки ЗІЛ:

=18,7+4,15+0,84+10+3,4+0,6+4,85=42,54 грн.;

=2,6+4,85+10=17,45 грн.;

=42,54∙0,25+17,45∙0,75=23,7 грн.;

=9∙23,7∙365∙24/2603363=0,72 грн./ткм.

Для автомобілів марки МАЗ:

=11,2+5,37+1,61+12,5+3,4+0,6+4,2=38,9 грн.;

=2,6+4,2+12,5=19,3 грн.;

=38,9∙0,16+19,3∙0,84=22,4 грн.;

=50∙22,4∙365∙24/23453740=0,73 грн./ткм.

Для автомобілів марки КамАЗ:

=20,6+9,9+1,2+12,5+3,4+2,1+6,9=56,6 грн.;

=2,6+6,9+12,5=22 грн.;

=56,6∙0,24+22∙0,76=30,3 грн.;

=26∙30,3∙365∙24/10117800=0,7 грн./ткм.

3.3 Розрахунок доходу та прибутку АТП

Доходи – збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу [1].

Доход визначається як добуток вантажообороту в рік , на тариф перевезення , що включає в себе собівартість ткм.

, (3.12)

Розрахуємо доходи по кожній марці автомобілів:

ЗІЛ: =0,6+0,6=1,2 грн. =1858351грн.

МАЗ: =0,7+0,6=1,3 грн. =3725600грн.

КамАЗ: =0,8+0,6=1,4 грн. =2986000грн.

Отже загальний дохід АТП становить – 8569951 грн.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

, (3.13)

По марках автомобілів прибуток становить:

ЗІЛ:

= 478 212 грн.

КамАЗ:

= 634 347 грн.

МАЗ:

=1 112 559 грн.

Загальний прибуток по АТП становить 2 113 539,4 грн. Звідси випливає, що дане АТП є прибутковим.

На короткострокову та довгострокову платоспроможність АТП впливає його здатність отримувати прибуток. В зв’язку з цим розглядається такий показник діяльності АТП, як рентабельність. Рентабельність є якісним показником ефективності роботи підприємства і визначається відношенням прибутку до витрат.

, (3.14)

Звідси = 2113539,4/6456411,7=0,32.

Це означає, що на кожну гривню витрат припадає 32 копійки прибутку. Чим вищий цей показник, тим більш ефективною є робота АТП. В нашому випадку рентабельність є досить високою – 32%.

Висновки

Отже, на основі річних замовлень на перевезення вантажів (загальний обсяг складає 311750 т.), розраховано, що кількість транспортних засобів в АТП, що проектується, рівна 90 одиниць (враховуючи і спеціалізовані автомобілі), серед яких є бортові автомобілі, самоскиди, автомобілі з напівпричепами. Середня вантажопідйомність становить 13,2 т., середня величина часу в наряді 7,04 год., коефіцієнт випуску рухомого складу – 0,98, коефіцієнт технічної готовності – 0,93 для одного автомобіля та 1 для цілого парку. Вантажопідйомність автомобілів використовується повністю, на 100%: коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності рівні 1. Годинні продуктивності становлять 2,3 т та 178,6 ткм.

На АТП працює 174 чол. Робота відбувається в одну зміну.

На основі проведених розрахунків було розраховано площі будівель та споруд, а також площу ділянки під забудову, м2 :

=1807,5 =580 = 54 =21 = 5387 =32470

Економічний розрахунок показників діяльності АТП показав, що найбільша доля витрат припадає на:

– витрати на пальне – 2837120 грн.;

– амортизаційні відрахування – 2270000 грн..

Загальна сума річних витрат становить – 6 456 411,7 грн.

Собівартість 1-го ткм коливається в межах від 0,7 до 0,73 грн. і при встановлених тарифах на виконання одиниці транспортної роботи загальний прибуток становить – 2113539,3 грн. Рентабельність складає 32%.

Отже дане АТП є конкурентноздатним, рентабельним та прибутковим.

Список літератури

1. Газета української бухгалтерії. Автотранспортні перевезення в Україні. №22 (437) – К.: Бліц-Інформ, 28 травня 2001р. – 227с.

2. Всеукраїнський рекламно-інформаційний вісник. Перевізник. К.: Видавничий центр “Афродіта”, листопад 2003р. – 33с.

3. Дунаєв А. П. Организация диагностирования при обслуживании автомобилей. – М.: Транспорт, 1987. – 207с.

4. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Виробничо-технічна база підприємств автомобільного транспорту”\ Укладач П. І. Бортницький. – К.: КАДІ, 1991. – 56с.

5. Канарчук В. Є. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3 кн. Кн..2. Організація планування і управління: Підручник. – К.: Вища школа, 1994. – 383с.

6. Напольський Г. М. Технологическое проэктирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. – М.: Транспорт, 1985. – 228с.

7. ОНТП-01-86. Общесоюзные нормы технологического проэктирования предприятий автомобильного транспорта. М.: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 1986. – 128с.

8. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта. – М.: Транспорт, 1988. – 78с.

9. СниП 11-93-74. предприятия по обслуживанию автомобилей.\ Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1980. – 48с.

10. Шумик С. В. и др. Техническая эксплуатация автотранспортных средств: Курсовое и дипломное проэктирование: Учебное пособие.\Высшая школа, 1998. – 206с.

11. Краткий автомобильный справочник НИИАТ. – 10-ое издание, перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1988. – 220с.


Зараз ви читаєте: Проектування АТП регіональних вантажних перевезень