Substanbirem Граматичні категорії іменника Значення відмінків в латинські мові Відміни Decli


Методрозробка

Практичного заняття з латинської мови

І. Тема практичного заняття.

А) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom, i gen i Pl. Вживання іменників І відміни з прийменниками in, cum, ex. Неузгоджене означення.

Б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.

ІІ. Мета практичного заняття.

А) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни, правильно перекладати медичні терміни, всклад яких входять іменники даної відміни, вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову.

Б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas найвище благо медицини – здоров’я. Провести бесіду про те, що для кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим.

В) Професійне спрямування заняття.

Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти, в склад яких входять іменники І відміни.

ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.

№ п/п

Основні учбові елементи

Рівень засвоєння

1

Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни

2

2

Навчити студентів відмінювати іменники І відміни

2

3

Виробити навики правильно перекладати мед. терміни, в склад яких входять іменники І відміни

2

4

Засвоїти лексичний мінімум до І відміни

2

IV. Методичні рекомендації студентам.

V. План і організаційна структура практичного заняття.

№ п/п

Етапи і основні питання заняття

Хв

Оснащу.

Уроку

Рівень засв.

Кількість оп. студ

І

Оргмомент

2

Кабінет лат. мови

ІІ

Перевірка дом. завдання

20

2

1

А) перевірка лексично-граматичних структур

1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir

Конспект

2

2

2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi

Підручник таблиці

2

3

Б) читання і переклад вправи №3, ІІ

Підручник ст.56, 86

2

2

В) переклад рецептів

Підручник ст.57, ст. 87

2

2

2) текстовий контроль

Карточки

2

2

ІІІ

Подача нового матеріалу

1. Пояснення нового матеріалу

43

2

2. Роботи над новою лексикою І відміни

Табл.

1

10

3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами

1

10

IV

Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд. матеріалом)

10

Карточки, підручник

12

V

Підведення підсумків

5

VI. Подача нового матеріалу.

І. Підготовчий етап.

1. Повторити вживання стандартних рецептурних формул.

2. Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни. Declinatio I. Неузгоджене означення.

3. Опрацювання лексики І відміни.

4. Опрацювання рецептурної лексики.

5. Завдання для контролю вихідного рівня.

№ п/п

Питання

Еталон відповіді

Рівень засв.

1.

Як визначається відміна іменників?

1. Відміна іменників визначається за закінченням родового відмінка однини.

Ів. – ае, ІІІв. – i, ІІ -is, IV-us, V-ei.

2

2

Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках?

2. Nom. sing – a

Gen. sing – al

2

3

Назвати винятки щодо іменників І відміни

3. Іменники чоловічого роду з закінченням – а зі значенням професії

Collega, al, m

Poeta, ae, m

Pkarmacopola, ae, m

Oculista, ae, m

2

4

Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями

4. aqua mentral – м’ятна вода

Columna vertebrarum – хребетний стовп

Massa pilularum – пілюльна маса

Tinctura Belladonnal настойка красавки

2

5

Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f

5. N. mixtural

G. mixturarum

D. mixturis

Acc. misturas

Abl. mixturis

ІІ. Основний етап.

А) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни

Б) Переклад лат. речень, рецептів.

VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.

№ п/п

Питання

Еталон відповіді

Рівень засв.

1

Перекласти

А) перелом ключиці

Б) настойка валер’янки

В) приготуй мікстуру

А) fractura claviculae

Б) tinctura Valerianae

В) Prepara mixturam

2

2

Провідміняти у Sing. Costa, al, f

2. N. costa

g. costae

D. costae

Ase. costam

Abl. costa

2

V. Пояснення домашнього завдання:

1) И. Я. Козовик, Р. И.Малец. Учебник лат. языка §9-§12; §22-§24. Впр. VI стор. 48, впр. VII, стор.48.

2) Є. М. Шевченко. Лат. мова і основи мед. термінології. §29-§37.

Методичні вказівки для студентів по темі:

Перша відміна іменників. Неузгоджене означення.

Рекомендована література:

И. А. Козовик, Р. И.Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г.

Теорія: §9, §10, §11, §12; §22, §23, §24.

Вправи: ст.27; ст.47-48.

Лат. прислів’я: ст. 48.

Є. М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р.

Теорія: §29, §33, §34, §35; §36.

Вправи: §31, §38.

Лат. прислів’я: ст. 28.

Контрольні питання.

1. Назвати основні ознаки іменників в лат. мові?

2. Як змінюються іменники?

3. Як визначається основа іменників?

4. Які іменники належать до І відміни?

5. Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників: verfebra, as, f; guffa, ae, f; scatula, as, f?

6. Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela, ae, f; aqua, ae, f; lingua, ae, f; mamma, ae, f?

Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни.

1. aqua, ae, f hydor, hydr – вода

2. cellula, ae, f cytos, cyt – клітина

3. cornea, ae, f keras, kerat – рогівка

4. femina, ae, f dyne, dynaec – жінка

5. glandula, ae, f aden, aden – залоза

6. lingua, ae, f glossa, gloss – язик

7. mamma, ae, f mas tos, mast – молочна залоза

8. medulla, ae, f myelos, myel – кістковий мозок

9. urina, ae, f uron, ur – сеча

10. vena, ae, f phleps, phleb – вена

11. vertebra, ae, f spondyl, spondyl – хребець

12. tela, ae, f his tos, hist – тканина

Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl., вживання інших відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни. Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову.

Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника – назви роду:

M (genus masculinum)

F (genus femininum)

N (genus neutrum)

Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput (голова) в лат. мові – с. р., в укр. мові – ж. р.

N. B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого роду, назви місяців і річок – чоловічого роду.

Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині (numerus pluralis).

У лат. мові є 6 відмінків (Casus):

Nominabivus (Nov.) хто? що?

Genibivus (Gen.) кого? чого?

Dabivus (Dab.) кому? чому?

Accusativus (Ace.) кого? що? куди?

Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?

Vocabivus (Voc.) клична форма

У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках: повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f – ребро apex, icis, m – верхівка facies, ei, f – лице.

Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його родового відмінка

Відміна

Genet. sing.

Рід

Приклади

І

– ae –

F

Cjsta, ae, f – ребро

ІІ

-і-

M, n

Musculus, m – мяз

Snpusum, i, n – настій

ІІІ

-is-

M, f, n

Apex, icis, m – верхівка

Pars, rtis, f – частина

Os, ossis, n – кістка

IV

-us-

M, n

Рrocessus, us, m – відросток

Cornu, us, n – ріг

V

-ei-

F

Facies, ei, f – лице

Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:

Incisura, ae, f – вирізка

Facies, ei, f – лице

Pulmo, onis, m – легеня

Ala, ae, f – крило.

Замість повної форми родового відм. одн. пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ в. – частина основи: homo, inis, m – людина (основа homin)

radix, icis, f – корінь (основа radic).

Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N. В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінчення -is-, наприклад: musculus, I, m – muscul-

Apex, ieis, m – apic

Corpus, oris, n – corpor –

До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing закінчуються на -а, а в Gen. Sing приймають закінчення ае.

Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f

vena, ae, f angina, ae, f

gutta, ae, f fractura, ae, f

Відмінкові закінчення.

Sing

Pl

Nom

A

Ae

Gen

Ae

Arum

Dat

Ae

Is

Ace

Am

As

Abl

A

Is

Voc

A

Ae

Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань.

До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням -а – зі значенням професії: oculista, ae, m – окуліст

Pharmacopola, ae, m – аптекар

Poeta, ae, m – поет

Collega, ae, m – друг

Agricola, ae, m – селянин

Pharmacenta, ae, m – фармацевт

Грецькі іменники І відміни

За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду, як у Наз. відм. одн. закінчуються на -е-, в Gen. Sing – es, Abl. Sing – e, а також іменники чоловічого роду на -еs – , Gen – ае. В Abl. Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на -еn-.

Іменники жіночого роду грецького походження.

Aloe, es, f – алое

Diastole, es, f – розширення серця

Dyspnoe, es, f – задишка

Haemoptoe, es, f – кровохаркання

Phlegmone, es, f – флегмона

Rhaphe, es, f – шов

Systole, es, f – скорочення серця

Іменники чоловічого роду гр. походження

Diabetes, ae, m – діабет

Ascites, ae, m – асцит, черевна водянка

Відмінювання

Sing.

Pf.

F

M

F

M

Nom.

Systole

Ascites

Systolae

Ascitae

Gen.

Systoles

Ascitae

Systolarym

Ascitarum

Dat.

Systolae

Asciyae

Systolis

Ascitis

Ace.

Systolen

Asciten

Systolas

Ascitas

Abl.

Systole

Ascite

Systolis

Ascitis

Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:

Acc. і Abl. Наприклад:

Per – через (Асс.) per horam – протягом години

Ex – із (Abl.) ex agua – з води

Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання.

Куди? – Асс. sub linguam (під язик)

Де? – Abl. in agua (у воді)

Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.

Cum з (ким? чим?) вживається Abl.

Cum collega (з товаришем)

Acc

Abl

Аd – до, при в, для

Соntra – прото

Inter – між

Infra – під, нижче

Untra – всередині

Per – через

Post – після

Super, supra – над, понад

Ante – перед, до

А (перед приг.) – від

Ab (перед гол. ih) – від

E – (перед. пригл.) – з (кого, чого)

Ex – (перд гол. ih) – з (кого, чого)

De – про, за

Cum – з

Sine – без

Pro – для, за

Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками; дієприслівниками) та неузгоджені.

Неузгоджене означення вираж. імен у Род. відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae – гребінь ребра

tinctura valerianae – настойка валеріани

auqa menthae – м’ятна вода

Неузгоджене означення можна перекладати укр. мовою іменником або прикметником.

При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення, відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.) не змінюється.

Massa pilularum

Massae pilularum

Massae pilularum

Massam pilularum

Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів

massa pilularum пілюльна маса

oleum olivarum оливкове масло

Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента або лікарського засобу, пишеться з великої літери.

Tabuletta Bromcamphorae

Рекомендована література:

1. М. М.За калюжний, А. В.Янков, В. В.Чогал. Лат. мова і основи медичної термінології. – Т., 1999 р. §17-§19; §30-§38.

2. И. А.Козовик, Р. И.Малец. Учебник лат. языка. – К., 1988 г. §9-§12; §22-§26.

3. Є. М.Шевченко. Лат. мова і основи мед. термінології. – К., 1999 р. §28-§29; §33-§36.



Зараз ви читаєте: Substanbirem Граматичні категорії іменника Значення відмінків в латинські мові Відміни Decli