Видобуток підземних вод


Реферат

На тему:

“Видобуток підземних вод” ПІДЗЕМНІ ВОДИ

Україна багата якісними мінеральними та прісними підземними водами. Радонові Води Хмільника та столова вода “Регіна” відомі далеко за межами України. На даний час ведуться роботи по розвідці і освоєнню Немирівського родовища радонових вод. Бронницького родовища мінеральних вод типу “Миргородська” та лікувально-столових вод з кремнієвою мінералізацією.

Розповсюдження та специфіка складу підземних вод значною мірою визначаються особливостями геологічної будови регіону.

Найбільш поширеним на території України є водоносний комплекс в тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію і продуктів їх звітрювання. За хімічним складом води цього комплексу відносяться до типу гідрокарбонатних магній-кальцієвих або кальцієвих з мінералізацією 0,4 – 0,8 г/дм3 . Дебіт свердловин переважно від 2 – 3 до 20 – 50 м3 /год. Води цього горизонту найчастіше використовуються для централізованого водопостачання, особливо в північній, центральній та східній частині України. До окремих специфічних зон в породах кристалічного фундаменту приурочені поклади мінеральних радонових вод.

На Наддністрянщині, вузькою смугою шириною до 20-30 км. вздовж Дністра, поширений водоносний горизонт у верхньопротерозойських осадових та вулканічних породах. Води цього горизонту від прісних в пісковиках до мінеральних хлоридних натрієвих з мінералізацією до 5-6 г/дм3 серед базальтових лав і туфів.

Тут же, на Наддністрянщині, але в дещо ширшій смузі поширений також водоносний горизонт в породах крейдового віку – крейді та піскувато-кремнистих відкладах. Води прісні відмінної якості, свідченням чого є знаменита “Регіна”.

Дуже важливим для централізованого водопостачання південно-західної частини України є поширений тут водоносний горизонт у вапняках та пісках неогенової системи. Свердловини і джерела характеризуються великим дебітом, переважно від 5-10 до понад 100 м3 /год. Води, як правило, гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією 0,5-0,9 г/дм3 . Серед них відомі джерельні “Шумилівська” та “Княжна”, що використовуються для розливу.

Водоносні горизонти в більш молодих верхньонеогенових та четвертинних відкладах – гравії, пісках, супісках і суглинках – поширені майже на всій території України. Вони, за деякими виключеннями, характеризуються незначним дебітом і, головне, значно менше захищені від поверхневого забруднення, ніж перераховані вище більш глибокі горизонти. Ці води видобуваються через криниці та неглибокі свердловини місцевим населенням. Води прісні, хорошої якості, однак все частіше зустрічаються випадки забруднення їх побутовими, промисловими відходами, стоками тваринницьких ферм та різними хімікатами.

На території України розвідано та враховано державним балансом Хмільницьке родовище мінеральних лікувальних радонових вод (5 ділянок), родовище столових вод “Регіна” (4 джерела), 17 родовищ прісних вод (44 окремих ділянки). Розвідується Немирівське родовище мінеральних радонових вод, Бронницьке мінеральної лікувально-столової води, декілька родовищ столових вод. Значна кількість прісних столових вод, а в окремих випадках і мінеральні лікувально-столові води, видобуваються з нерозвіданих запасів. Ці поклади, особливо мінеральних лікувально-столових та столових вод, а також прісних вод, що використовуються для централізованого водопостачання, потребують обов’язкового вивчення та оцінки запасів з метою вибору режиму їх найбільш раціонального використання і запобігання можливого виснаження водоносних горизонтів, погіршення якості вод та їх забруднення.

МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ МІНЕРАЛЬНІ РАДОНОВІ ВОДИ

Розвідане і експлуатуєтьсяХмільницьке родовище мінеральних радонових вод, відкрите в 1935 році.

Родовище приурочене до тріщиноватої зони в масиві специфічних хмільницьких гранітів. Воно складається з п’яти ділянок; Лісової, Курортної, Голодькінської, Угринівської та Острівної (табл. 27).

Води переважно гідрокарбонатні кальцієві і кальцієво-магнієві слабкої мінералізації – 0,4-0,9 г/дм3 . Концентрація радону в водах коливається від 5 до 200 нКu/дм3 , що згідно класифікації мінеральних радонових вод відповідає водам від дуже слаборадонових до радонових середньої концентрації. Виключення становить Острівна ділянка, де раніше зустрічалися слабовуглекислі гідрокарбонатно-хлоридні кальцієво-натрієві води з мінералізацією 5,0-6,5 г/дм3 та високим вмістом органічних речовин – до 47,7 мг/дм3 . Однак, в результаті інтенсивного видобутку мінералізація вод понизилася до 2,4 г/дм3 . Концентрація радону в водах цієї ділянки коливається в межах від 3 до 25 нКu/дм3 .

Радонові води Хмільницького родовища уже протягом півстоліття інтенсивно використовуються в лікувальних цілях.

ЕксплуатаціяНемирівського родовища радонових вод розпочата недавно в режимі дослідного видобутку.

Родовище приурочене допотужної тектонічної зони в породах кристалічного фундаменту. Води слаборадонові (10 -25 нКu/дм3 ) слабомінералізовані (0,6-1,1 г/дм).

Запаси мінеральних радонових вод по двох свердловинах оцінені по категорії С1 в кількості відповідно: 168 і 242 м /добу.

На родовищі продовжуються детальні геологорозвідувальні роботи.

Таблиця 1. Родовища підземних мінеральних лікувальних радонових вод.

РодовищеДілянкаЗапаси м3 /добуКим експлуатуєтьсяНа підставі чого експлуатується

Розвідані по

Кат. А+В+Сі

Оцінені по

Кат. С2

ХмільницькеКурортна340,0УкрпрофоздоровницяЛіц.№417
Лісова721,0Санаторій “Поділля”Ліц.№1298
Угринівська996,0ВКС “Хмільник”Ліц.№
Голодькінська1610,0УкрпрофоздоровницяЛіц.№418
ОстрівнаНе розвіданіДорожна лікарня №2 Санаторій “Радон” Санаторій “Південний Буг”Ліц.№1488 Ліц.№1325 Ліц.№
Немирівське410Санаторій “Авангард”Ліц.№

МІНЕРАЛЬНІ ЛІКУВАЛЬНО-СТОЛОВІ ВОДИ

На території України вивчено два типи мінеральних лікувально-столових вод: хлоридних натрієвих та кремнієвих.

Хлоридні натрієві води типу “Миргородська” розкриті 300-метровою свердловиною серед вулканічних і осадових порід верхнього протерозою на території санаторію “Гірський”, що поблизу с. Бронниця Могилів-Подільського району. Характеристика вод приведена в табллиці 29. Вода вивчена Українським НДІ Медичної реабілітації та курортології і рекомендована для промислового розливу під назвою “Бронничанка”. Вона також використовується для лікувальних цілей в санаторії. Самовитікаючі води аналогічного складу розкриті також свердловинами поблизу с. Садківці та Карпівка в цьому ж районі. Однак вони не були рекомендовані для використання, оскільки самі свердловини не відповідають санітарним нормам і потребують переобладнання. На Садковецькому родовищі проведено роботи по каптажу свердловини і ведеться підготовка до дослідно-промислового розливу води.

Кремнієві води за складом близькі до звичайних столових і відрізняються тільки підвищеним вмістом розчиненої кремнекислоти, яка і обумовлює їх лікувальні властивості. Ці води видобуваються приблизно 100-метровими свердловинами з кристалічних порід поблизу с. Тростянчик Тростянецького району (вода “Дана”) та на околиці м. Козятин (вода “Ріна”).

Таблиця 2 . Родовища підземних мінеральних лікувально-столових вод.

РодовищеЗапаси кат. С1, м3 /добуКим експлуатуєтьсяНа підставі чого експлуатується
Бронницьке (св.№38)50Асоціація “ЄМС-Україна”Ліц.№ 1154
Садковецьке (св.128-г)100ПКФ “Анна”
Тростянчицьке (св.№ )Не оцінювалисяФірма “Сан”, м. Одеса
Козятинське (св.№1997)Не оцінювалисяУкр.-Грузинське ТОВ “Чарте”

Таблиця 3 . Характеристика мінеральних лікувально-столових вод.

Назва по ДСТУ 878-93Минералі-зація г/дм3

Основні іони,

Мг-екв.,%

Хімічний склад, г/дм3Специфічні компоненти
АніониКатіони
HCO3SO4ClCaMg(Na+K)
Бронни-чанка3,5-6,5Cl>90; (Na+K)>90<300<252000-3500<50<251200-2500
Садко-вецька4,0-7,0Cl>90; (Na+K)>90100-300<502000-4000<100<501000-3000
Дана0,5-1,0250-500<10070-20050-150<10050-150>50
Ріна0,5-1,0HCO3>80; Ca 50-75; Mg 20-30; (Na+K) <30400-700<50<5050-25015-100<5050-65

Що ж до відомої води “Регіна”, то за рівнем мінералізації і хімічним складом вона віднесена до столових вод, хоча лікувальні властивості води ніким не заперечуються. Вони можуть бути обумовлені специфічними компонентами, як наприклад в “Нафтусі” чи “Збручанської”, однак для офіційного переводу її в розряд лікувально-столових необхідно провести вивчення її лікувальних властивостей в клінічних умовах.

СТОЛОВІ ВОДИ

До столових вод відносять підземні води, які за рівнем мінералізації відповідають прісним водам, відзначаються якісними показниками і рекомендовані для промислового розливу. Ці води під відповідними присвоєними їм назвами включаються в ДСТУ 878-93 “Води мінеральні питні”. Таких нараховується понад 40 назв вод, що видобуваються із свердловин, чи витікають з джерел на Вінниччині. Однак, детально розвідане тільки одне родовище -“Регіна”, запаси ще декількох родовищ попередньо оцінені і експлуатуються на умовах дослідно-промислового видобутку. Значна кількість столових вод видобуваються з нерозвіданих запасів.

Серед столових вод на території України найбільш поширена група гідрокарбонатних складного катіонного складу із загальною мінералізацією від 0,3 до 1,0 г/дм3 . В цю групу входять води, що розливаються: “Регіна”, “Шумилівська”, “Панда”, “Вербівська”, “Абсолют”, “Вінна”, “Тиврівська”, “Барчанка”, “Тульчинська”, “Яружанка”, “Ямпільська” та багато інших менш відомих.

До гідрокарбонатно-сульфатних складного катіонного складу з мінералізацією від 0,4 до 1,0 г/дм відносяться “Гайсинська” і “Ладижинська”. До гідрокарбонатно-хлоридних складного катіонного складу з мінералізацією від 0,5 до 1,0 г/дм3 належать “Подільська” і “Уланівська”. До гідрокарбонатно-сульфатних – вода “Поділля” з мінералізацією 0,5-1,0 г/дм.

Серед столових вод, що не використовуються або використовуються в незначних обсягах, в плані організації розливу найбільш перспективними є потужні джерела вод: “Княжної”, “Шумилівської”, “Шипіт” та інших; води з багатьох свердловин, в тому числі розташованих поблизу м. Вінниці – “Стрижавчанка”, “Вороновицька”, “Лебедине озеро”, “Калинівська”, “Гейденська”.

Таблиця 4. Родовища мінеральних столових вод з розвіданими та попередньо оціненими запасами.

Родовища, ділянкиНазва водЗапаси м3 /добуКим експлуатуєтьсяНа підставі чого експлуатується

Розвідані по кат.

А+ В+Сч

Оцінені по

Кат. С2

Регіна:

Дж. “Регіна”

Джерело №1

Джерело №2

Джерело №3

Регіна

116,0

112,0

42.0

26.0

ВАТ “3-д мін. вод й “Регіна”

СП “Бізнес-ПРО”

СП “Бізнес-ПРО”

СП “Бізнес-ПРО”

Ліц.№1419

Ліц.№1490

Ліц.№1490

Ліц.№1490

ВербівськеВербівська(оцін. по С1^ВКПП “Філіп”Ліц.№1595
ЧерепашинецькеВінна(оцім. по Сі)ТОВ “Вінфрутхолдінг” ЛТДЛіц.№1153
ТиманівськеШереметівська(оцін. по Сі)Приватний підприємець

Таблиця 5 . Родовища мінеральних столових вод з нерозвіданими запасами.

РайонНазва водСпосіб видобуванняМісцезнаходження

Ким експлуатується

(з метою розливу столової води)

На підставі чого експлуатується
БарськийБарчанкаСвердл.С. МатейківКСП “Україна”, ТОВ “Ліга”
Джерело БониДжерелоМ. БарКомбінат кооп. промисл
БершадськийВершинаДжерело
ЗеленогайськаМ. БершадьРозлив не проводиться
КиріївськаС. Вел. КириївкаРозлив не проводиться
ПоділляСвердл.М. БершадьРайспоживспілка
СумівськаС. СумівкаРозлив не проводиться
П’ятківськаС. П’ятківкаРозлив не проводиться

Вінницький

М. Вінниця

ВороновицькаСвердл.Смт. ВороновицяРозлив не проводиться
КараванСвердл.М. ВінницяВФ “Панда”Ліц.№1343
ПодільськаСвердл.М. ВінницяВінн. з-д продтоварів
СтрумокСвердл.М. ВінницяВінн. з-д продтоварів
СтрижавчанкаСвердл.С. СтрижавкаКСП “Батьківщина”
Гайсин.ГайсинськаСвердл.М. ГайсинКомбінат кооп. промис.
Жмерин-ськийЛебедине озероСвердл.Смт. БраїлівРозлив не проводиться
НатусяДжерелоС. ЧернятинВАТ “Чернятин. пиво”
ТарасівчанкаС. ТарасівкаРозлив не проводиться
ІллінецьДашівчанкаСвердл.Смт. ДашівКомбінат кооп. промис.
КалинівКалинівськаСвердл.Калинівськ. р-нРозлив не проводиться
Літин.АбсолютСвердл.С. ОсолинкаВП “Аква”Ліц.№1149
Мог-ПодЯружанкаДжерелоС. ЯругаКСП с. Яруга
Піщан.КняжнаДжерелоС. ДмитрашківкаРозлив не проводиться
Погреб.РосянаСвердл.С. ПлисківРозлив не проводиться
ТепликСтоловаСвердл.Смт. ТепликКомбінат кооп. промис.
ТиврівськийГейденськаСвердл.Смт. ТиврівРозлив не проводиться
ТиврівськаСвердл.С. КраснеКомбінат кооп. промис.
Томашп.ШумилівськаДжерелоС. МарківкаКСП “Золотий колос”
ТростянецькийЛажижинськаСвердл.М. ЛадижинРозлив не проводиться
ТростянецькаСвердл.М. ТростянецьКомбінат кооп. промис.
ТульчинТульчинськаСвердл.М. ТульчинКомбінат кооп. промис.
Хмільн.УланівськаСвердл.С. УланівРозлив не проводиться
Чернів.ШипітДжерелоСмт. ЧернівціКомбінат кооп. промис.
ЧечельнЧечельницькаРозлив не проводиться
ШаргорШаргородськаСвердл.С. МурафаКСП “Мир”
ЯмпільЯмпільськаДжерелоС. БушаКСП ім. Шевченка
Лозівчанка
Мрія

Окрім цього в України відомо десятки джерел та свердловин вода з яких, за попередніми даними, може бути використана для розливу в якості столової. Серед них потужні джерела якісних вод поблизу сіл Демидівка та Курилівці в Жмеринському районі, Велика Вулига та Кліщів на Тиврівщині, Руданського та Пеньківки Шаргородського району, Комаргорода, Гнаткова та Липівки в Томашпільському районі, Ординець Погребищенського району; високодебітна свердловина з надзвичайно чистою водою неподалік с. Яришівки та багато інших.

ПРІСНІ ПІДЗЕМНІ ВОДИ

Родовища прісних підземних вод розвідувалися, як правило, для забезпечення стабільного і якісного централізованого водопостачання райцентрів, міст України та окремих промислових об’єктів. На Вінниччині розвідано 17 родовищ, які складаються із 44-х окремих ділянок із сумарними, затвердженими Державною комісією, запасами 137,4 тис. м. на добу. Перелік родовищ наведено в таблиці 32.

Окрім цього є значна кількість попередньо вивчених та оцінених родовищ, прогнозні запаси яких оцінюються в 885,5 тис. м. на добу.

За хімічним складом води відносяться до типу гідрокарбонатних магній-кальцієвих або кальцієвих з мінералізацією 0,4 – 0,8 г/дм3 . Дебіт свердловин переважно від 3-5 до 20 – 30 іноді до 50 і більше м /год. Родовища експлуатуються свердловинами глибиною від 60-80 м у місцях неглибокого залягання кристалічних порід до 120 -150 м, де вони перекриті осадовими, переважно глинистими породами.

Південно-західніше лінії Жмеринка-Вапнярка-Рудниця для централізованого водопостачання найчастіше використовується водоносний горизонт у вапняках та пісках неогенової системи. Свердловини, глибиною до 50 – 80 м, і джерела характеризуються великим дебітом, переважно від 5-10 до понад 100 м. год. Води гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією 0,5-0,9 г/дм3 . Для них характерна дещо підвищена жорсткість. Водоносний комплекс в тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію тут теж поширений, але він знаходиться на значній глибині – переважно 100- 150м.

На Наддністрянщині, для водопостачання використовуються також води водоносного горизонту у верхньопротерозойських пісковиках і рідше в породах крейдового віку – крейді та піскувато-кремнистих відкладах. Води прісні хорошої якості.

Таблиця 6 . Розвідані родовища прісних підземних вод для водопостачання.

Родо-вищеДілянка

Запаси,

Тис. м3 /доб

Ким експлуатуєтьсяНа підставі чого експлу-атується
Розві-дані по кат. А+ +В+С1

Оцінені по кат.

С2

БарськеБарська-12,60Машинобудівний завод
Барська-25,00Упр. водоканалізаційного господар.
Іванівська5,00Упр. водоканалізаційного господар.
Шпирецька1,50Не експлуатується
БершадськеБершадська-13,30Не експлуатується
Бершадська-20,80Комбінат комунальних підприємств
Берладинська2,10Комбінат комунальних підприємств
ВінницькеБугська13,90Не експлуатується
Деснянська3,00Не експлуатується
ГайсинськеКочурівська4,80Упр. водоканалізаційного господар.
Гунчанська1,20Не експлуатується
Північна12,20Не експлуатується
Гайсинська0,50Упр. водоканалізаційного господар.
ЖмеринськеЖуківська1,00Не експлуатується
Північна1,00Не експлуатується
Центральна3,40Упр. водоканалізаційного господар.
Південна4,50Упр. водоканал.; з-д “Сектор”
Ілінецьке,Неминська4,60Комбінат комунальних підприємств
КозятинськеВернигородоцька9,50Не експлуатується
Козятинська-12,40Залізнична станція
Соколецька2,60Не експлуатується
Крижовільське,Голубечен.6,20Упр. водоканалізаційного господар.
ЛиповецькеКаменська0,70Не експлуатується
Славненська2,20Не експлуатується
Липовецька0,90Експлуатується
МурованокуриловецькеМурованокури-ловецька-10,80Комбінат комунальних підприємств
Посухівська2,30Не експлуатується
Немирівське,Скіфська5,10Комбінат комунальних підприємств
ПогребищанськеБілашківська0,60Не експлуатується
Ляховська7,00Не експлуатується
Погребищанська0,30Комбінат комунальних підприємств
ТростянецькеТростянецька-10,90М’ясокомбінат
Тростянецька-20,40Спиртзавод
Тр.-3 (с. Летківка)4,00Не експлуатується
ТульчинськеТульчинська-10,70Не експлуатується
Тульчинська-20,40Експлуатується
Касьянівська10,00Не експлуатується
Журавлівська4,30Комбінат комунальних підприємств
Суворівська5,10Не експлуатується
ГніванськеВитавська1,60Побузька ГРП
Грижинецька3,70Не експлуатується
Ворошилівська2,50Не експлуатується
ШаргородськеШестаківська1,80Не експлуатується
Шаргородська-11,00Комбінат комунальних підприємств
УСЬОГО ПО УКРАЇНИ137,4010,00

ПЕРЕЛІК НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕКТИВНИХ РОДОВИЩ,

ЯКІ НЕ ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ

Мінерально-сировинний потенціал України використовується далеко не повною мірою. Деякі перспективні види сировини досі залишаються взагалі не освоєними. Повністю зупинені роботи на десятках родовищ, що розроблялися раніше, в тому числі і на окремих родовищах якісної сировини, із сприятливими умовами видобутку, розташованих у вигідних транспортних умовах

При підборі переліку об’єктів, які на даний час заслуговують найбільшої уваги враховувалися фактори потреби в сировині чи продукції, що виготовляється з неї, якість сировини, запаси сировини, гірничо-технічні умови експлуатації родовищ, їх географо-економічне розташування, наявність транспортних та інших комунікацій, вартість земель та екологічні аспекти

Серед відомих родовищ металевих корисних копалин серйозної уваги заслуговує тільки Зеленоярське титано-цирконієве родовище

Значно багатша область на неметалеві корисні копалини

В першу чергу це родовища первинних каолінів, які є одними з найбільших і найкращих не тільки в Україні, а й у Європі. При цьому в України виробляється близько 70 тис. тонн каолінового концентрату, що складає 10-15% від рівня початку 80-х років, або близько 4% від потреб Західноєвропейського ринку, куди наш каолін майже не потрапляє через відсталу технологію збагачення

Найбільше в Україні за запасами Бахтинське родовище флюориту може стати сировинною базою цього необхідного для вітчизняної металургії компоненту

Поклади фосфатно-глауконітових руд та фосфатної крейди можуть бути використані для виготовлення місцевих фосфорних добрив та меліорантів.

Найкращі в Україні за якістю трепели та найбагатші з відомих проявлення опалу слід розглядати як перспективні види сировини, які можуть бути освоєні після до вивчення.

Область займає одне з перших місць в Україні за запасами придатного для розпилювання вапнякового каменю – дешевого, екологічно чистого і ефективного будівельного матеріалу.

Заслуговують уваги окремі родовища облицювального каменю – гранітів і пісковиків, на яких при незначних затратах може бути налагоджене виробництво колотих та тесаних виробів бруківки, бордюрів, східців, плит.

Таблиця 7 . Найбільш перспективні детально розвідані родовища, що не експлуатуються.

РайонРодовищеСировина

Запаси,

Тис. м3 (тонн)

ТИТАНО-ЦИРКОНІЄВА СИРОВИНА
ОратівськийЗеленоярськеТитано-цирконієві руди(nх105)
К А О Л І Н И
КозятинськийВелико-ГадоминецькеКаолін первинний(210 000)*
ЖежелівськеКаолін первинний(24 090)
КАМІНЬ ДЛЯ ПИЛЯНИХ СТІНОВИХ БЛОКІВ
ТомашпільськийСтінянськеВапняк-черепашник42 154
Стіна (Русавське)Вапняк-черепашник9 883
Могилів-Подільськ.НемійськеКремниста крейда903
ШаргородськийДеребчинське (діл. Адамівська)Вапняк-черепашник6 251
ВАПНЯКИ ДЛЯ ВИПАЛЮВАННЯ ВАПНА
Могилів-Подільськ.НемійськеВапняк(6 706)
ТомашпільськийВилаВапняк(95 450)
ЖмеринськийРівськеВапняк(10 706)
СИРОВИНА ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВАПНЯКОВОГО БОРОШНА
ЯмпільськийГальжбіївськеКрейда(3 845)
СИРОВИНА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЩЕБЕНЮ І БУТОВОГО КАМЕНЮ
ЖмеринськийДемидівськеГраніт54 203
ВолодимирівськеГраніт12 196
ЛітинськийМалинівськеЕндербіт (гранодіорит)5 785
ГайсинськийКузьминецькеГраніт14 915
КалинівськийПавлівськеГраніт6 530
ІллінецькийДашівськеГраніт5 900
ЯмпільськийЦекинівськеГалька, гравій1 020
СИРОВИНА ДЛЯ КЕРАМІЧНОЇ ЦЕГЛИ, БЛОКІВ ТА ЧЕРЕПИЦІ
Могилів-Подільськ.Вендичанське-2Глина2 026
ЖмеринськийТартацькеГлина4 849
ЖмеринськеГлина766
ПіщанськийДмитрашків-ТрудівськеГлина3 358
КозятинськийКозятинськеСуглинок1 129
КалинівськийІванівськеСуглинок782
ПІСКИ ДЛЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ
ВінницькийБохоницькеПісок1 706
ЛиповецькийПриборівськеПісок1 828
ГайсинськийГунчанськеПісок687
ПІЩАНО-ГРАВІЙНІ СУМІШІ
ЯмпільськийЦекинівськеПісок, гравій, галька1 020
ПІСКИ ДЛЯ СИЛІКАТНИХ ВИРОБІВ ТА ПІНОБЕТОНІВ
ЛиповецькийХалявинськеПісок тонкозернистий1 561
Могилів-Подільськ.ІзраїлівськеПісок тонкозернистий657
Т О Р Ф
ЛітинськийЗгарівське (діл. Згар-2)Торф низинний(2 005)
ХмільницькийВойтівецьке (Центральна част.)Торф низинний(1 019)
БарськийРівське (діл.”Н-1″)Торф низинний(258)

* – запаси частини родовища, розташованої на території Вінницької України.

ПРІСНІ ПІДЗЕМНІ ВОДИ
ВінницькийВінницьке вода прісна 16 900*
ЖмеринськийЖмеринське (д. Жуків., Південна) вода прісна 2 ООО*
ГайсинськийГайсинське (діл. Північна) вода прісна 12 200*
КозятинськийКозятинське (д. Вернигор., Сокол.) вода прісна 12 10*
ЛиповецькийЛиповецьке вода прісна 3 800*
ПогребищенськийПогребищанське (д. Ляхів.,Білаш.) вода прісна 7 600*
ТростянецькийТростянецьке (діл. Летківка) вода прісна 4 00*
ТульчинськийТульчинське вода прісна 6 200*

*- м. на добу.



Зараз ви читаєте: Видобуток підземних вод