Етика. Визначення протоколу - Туристичний бізнес. Протокол етикету

Туризм здатний примирити людей. Його комунікативні й гуманістичні можливості дозволяють забезпечити "інтерсуб'єктивне узгодження змісту й істини" (К.-О. Аппель), досягати обгрунтованого консенсусу, тобто розумної угоди. Але ці можливості не реалізуються автоматично. Вони вимагають певних вольових зусиль, бажання домовитися, психологічного настрою на сприятливих контактів [4].

Рішенням даних питань займається етика. У даному випадку річ піде про етику туризму, що є різновидом прикладної етики, яка регулює відносини між людьми в сфері туристичної діяльності. При цьому слід зазначити, що прикладна етика як феномен являє собою новітній етап в історії етичної думки [5].

З давніх часів етику (від грецьк. Ethos - звичка, вдача) визначають як систему норм морального поводження людини в побуті, у суспільному житті й професійному середовищі. Етикет становить сукупність норм і правил, що регламентують зовнішній прояв людини стосовно манер поведінки та поводження. У свою чергу службовий етикет являє собою систему міжособистісних відносин у трудовому колективі, взаємин співробітників один з одним, керівника з підлеглими, з партнерами, замовниками й клієнтами [6].

Моральний зміст етикету проявляється насамперед у тому, що з його допомогою ми одержуємо можливість виразити повагу до людини. Залежно від призначення, соціальної приналежності його носіїв, етикет може визначатися як придворний, дипломатичний, військовий, діловий і т. п. Загальна тенденція, що характеризує сучасний етикет, - його демократизація, усунення зайвої ускладненості. Ця тенденція, однак, не скасовує всієї строгості й обов'язковості застосування етикету, наприклад, у такій сфері, як міжнародне спілкування, де відступ від загальноприйнятих норм може завдати шкоди й країні, і її представникам. Що стосується ділового етикету, то він грунтується на тих же моральних нормах, що й світський. Дослідники, відзначаючи взаємозв'язок ділового й світського етикетів, виділяють загальні для них моральні норми, наприклад ввічливість, що є вираженням шанобливого ставлення до людини [5].

У міжнародній сфері діловий етикет у цілому відповідає нормам і традиціям, найбільш повно вираженим у дипломатичному протоколі й етикеті. Під дипломатичним протоколом розуміють сукупність загальноприйнятих норм, правил і традицій, яких дотримуються офіційні особи в міжнародному спілкуванні. При цьому дипломатичний етикет, як важлива частина протоколу, регламентує правила поведінки офіційних осіб під час різних заходів, що включають переговори, зустрічі делегацій, візити, бесіди, взаємні подання, прийоми й т. д. [6].

Дипломатичний протокол і етикет носять наднаціональний характер і у зв'язку із цим одержали широке поширення в сфері міжнародного ділового спілкування. Основні принципи протоколу відповідають моральним нормам ділового й світського спілкування і включають: 1) взаємну ввічливість; 2) такт; 3) невимушеність (природність, розкутість, але не фамільярність); 4) розумність (раціональність) 5) обов'язковість.

В останні роки готельні комплекси Києва й інших великих міст України широко й активно залучаються до прийому й обслуговування офіційних делегацій і почесних гостей, що прибувають до нас зі всіх кінців світу. Прийом, розміщення й обслуговування закордонних делегацій і високих гостей потребують від адміністрації й персоналу готелів знання й дотримання норм і правил протоколу.

Як вже зазначалося, протокол у міжнародному спілкуванні визначається як сукупність загальноприйнятих правил, традицій і умовностей, дотримуваних державними органами влади, міністерствами, відомствами, офіційними особами й дипломатичними представництвами. Протокол у ході проведення офіційних візитів, переговорів, прийомів і інших протокольних заходів також містить у собі вимоги ділового етикету й церемоніалу.

На перший погляд, ці "високі матерії" не мають прямого відношення до роботи покоївок, портьє, швейцарів і офіціантів, але для успішного обслуговування офіційних делегацій і протокольних заходів знання й дотримання норм і правил протоколу необхідно всьому персоналу готелів, від швейцара до генерального директора. До того ж протокол не догма, у кожній країні й у кожного народу він обумовлений своїми особливостями, національними традиціями. Так, наприклад, чайна церемонія в Китаї і у Японії здійснюється строго за протоколом, гірлянди квітів на шиях у почесних гостей в Індії - протокол, хліб-сіль для високих і шановних гостей в Україні - наша національна традиція й український протокол.

Таким чином, протокол має багато різновидів. Основний його вид - державний протокол. У Великобританії дуже важливий королівський протокол, у східних країнах неухильно дотримується мусульманський протокол, у Європі й у Росії традиційний церковний протокол, є протокол військовий, ритуальний, корпоративний, жіночий тощо.

Для готелів поняття протоколу містить у собі й вимоги ділового етикету, особливо в ході прийому й обслуговування офіційних делегацій і почесних гостей.

Протокольні заходи в готелі звичайно починаються з переговорів із замовником, одержання й оформлення офіційної заявки. Правильно й докладно оформлена заявка є визначальним чинником у підготовці до прийому й обслуговування високих гостей.

У заявці чітко і ясно повинні бути викладені такі відомості:

    1) дата прибуття й строки перебування офіційних гостей; 2) кількість і категорії необхідних номерів; 3) кількість, місткість і оснащеність представницьких приміщень, у яких будуть проходити переговори, зустрічі, наради й т. п.; 4) місце й порядок організації харчування гостей, що прибувають, із вказівкою меню, спеціальних страв і напоїв; 5) плановані замовником офіційні прийоми, банкети, фуршети й т. п.; 6) особливі запити й побажання високих гостей; 7) охорона, порядок допуску й пропуску, інші заходи безпеки під час перебування в готелі офіційної делегації.

Крім цього дирекцією готелю вирішуються й погоджуються із замовником питання участі преси, ведення аудіо - і відеозапису, ведення синхронного перекладу в ході переговорів, нарад і інших протокольних заходів, використання спеціального зв'язку, Інтернету, комп'ютерних послуг, розмноження документів, розміщення технічного персоналу замовника, стоянки спеціального автотранспорту, робочого харчування супровідних осіб і представників замовника. Практика прийому й обслуговування почесних гостей, проведення протокольних заходів показує, що поточних і несподіваних питань виникає дуже багато, їхнє своєчасне рішення залежить від постійного й стійкого зв'язку адміністрації готелю із протокольною службою замовника.

Разом із представниками замовника адміністрація вирішує такі завдання:

    1) зустрічі-проводи почесних гостей; 2) розміщення делегації в погоджених номерах; 3) підготовка представницьких приміщень до змістовної частини перебування делегації в готелі; 4) підготовка й розкладка робочих документів, канцелярського приладдя у залах засідань; 5) оформлення ресторанних залів до розсадження гостей на урочистих прийомах, обідах, банкетах; 6) вивішування прапорів країн-учасниць міжнародних зустрічей на вході в готель; 7) підготовка спеціального приміщення й розміщення в ньому президії наради або переговорів; 8) узгодження електроосвітлення, технічного устаткування, розміру й форми столів засідань і підписання офіційних документів; 9) підготовка списку учасників засідань, запрошених гостей і преси; 10) порядок пропуску в зал засідань і завдання служби безпеки.

При цьому дирекція готелю зобов'язана мати власний план, у якому ставляться завдання перед усіма службами готелю, що прямо або побічно беруть участь в обслуговуванні протокольного заходу.

Похожие статьи




Етика. Визначення протоколу - Туристичний бізнес. Протокол етикету

Предыдущая | Следующая