Незаконні дії щодо приватизаційних паперів Недотримання особою обов язкових умов щодо приватиза


Реферат на тему:

Незаконні дії щодо приватизаційних паперів. Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання

1. Продаж або інша незаконна передача приватизаційних паперів особою, яка не є власником цих документів, їх купівля або розміщення та інші операції з приватизаційними документами без належного дозволу –

Караються штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених статтями 233, 235, або організованою групою, або з використанням службового становища,-

Караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

3. Викрадення приватизаційних паперів – карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1. Об’єкт злочину – встановлений порядок випуску та обігу приватизаційних паперів.

2. Предметом злочину є приватизаційні папери.

Приватизаційні папери – це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Рішення про випуск приватизаційних паперів приймається КМ згідно з Державною програмою приватизації. Емісію приватизаційних паперів здійснює НБ, Приватизаційні папери вільному обігу не підлягають, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсними. Приватизаційні папери, придбані з порушенням установлених правил їх видачі та обігу, вважаються недійсними.

Приватизаційними паперами, які були реально випущені в ході приватизації, є приватизаційні майнові сертифікати та в окремих випадках – житлові чеки.

Приватизаційні майнові сертифікати – це особливий вид державних цінних паперів, який засвідчує право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств. Житлові чеки – це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підпри ємств, земельного фонду.

Видача громадянам України готівкових приватизаційних майно вих сертифікатів здійснювалась з 2 січня 1995 р. Використання приватизаційних майнових сертифікатів у процесі приватизації завершено 1 травня 1999 р.

Законодавством України передбачено, що комісійна, представницька та комерційна діяльність з приватизаційними паперами інших осіб (зокрема обмін їх на паї чи акції підприємств) може здійснюватись лише на підставі дозволів (ліцензій), які видаються ФДМ.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) незаконному продажу приватизаційних паперів; 2) іншій їх незаконній передачі особою, яка не є їх власником; 3) їх купівлі, розміщенні та інших операціях з приватизаційними паперами без належного дозволу (ч. 1 ст. 234); 4) викраденні приватизаційних паперів (ч. З ст. 234).

Продаж чи інша незаконна передача приватизаційних паперів утворюють склад цього злочину лише у разі, коли вони здійснюються особами, які не є власниками відповідних паперів. При цьому власниками слід вважати не лише осіб, яким було видано відповідні папери, а й тих, до кого ці папери законно перейшли у спадок.

Під іншою незаконною передачею приватизаційних паперів слід розуміти їх відчуження будь-яким іншим, крім продажу, способом.

Під розміщенням приватизаційних паперів слід розуміти їх обмін посередником, який діє за дорученням власника (тобто довірчого товариства, іншої юридичної особи, що здійснює операції з приватизаційними паперами, переданими їй власником на основі відповідного доручення), на паї чи акції підприємств.

Під іншими операціями з приватизаційними паперами слід розуміти, зокрема, їх передачу посередником інвестиційному фонду в обмін на інвестиційні сертифікати.

Розміщення та інші операції з приватизаційними паперами утворюють склад цього злочину у разі, якщо посередник, який здійснює ці операції, не має виданої ФДМ ліцензії на право здійснення таких операцій. Купівля приватизаційних паперів за будь-яких умов є злочинним діянням.

Викрадення приватизаційних паперів передбачає заволодіння ними шляхом крадіжки чи грабежу. Про ознаки крадіжки та грабежу див. коментар до ст. ст. 185 та 186.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного із вказаних у ст. 234 діянь.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених ст. ст. 233, 235, 3) організованою групою; 4) службовою особою з використанням свого службового становища (ч. 2 ст. 234).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття організовоноГфупц – ст. 28 та коментар до неї, про поняття службової особи – примітку до ст. 364.

Заон України “Про приватизаційні папери” від 6 березня 1992р.

Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992р. (ст. 4).

Закон України “Про приватизацію державного майна” в редакції від 19лютого 1997р.(ст.7).

Указ Президента України “Про заходи Іцодо введення у готівковий обіг іменних приватизаційних майнових сертифікатів” № 809 від 27 грудня 1994 р.

Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання

Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується державне, комунальне майно або підприємство, та інших документах, необхідних для їх приватизації” недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об’єкта та інших обов’язкових умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, –

Караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

1. За своїм змістом об’єкт цього злочину збігається з об’єктом злочину, передбаченого ст. 233.

2. Предметом злочину виступають документи, необхідні для приватизації державного або колективного майна.

Такими документами залежно від способу й об’єкта приватизації, вартості такого об’єкта та інших особливостей приватизації можуть бути: 1) бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування пі-сляприватизаційного розвитку об’єкта, що включає план зайнятості працівників підприємства, пропозицію інвестора із зазначенням максимального розміру інвестицій, строків та порядку її внесення;

2) документи з відомостями про джерела надходження коштів;

3) декларація про доходи (декларація про походження коштів, за рахунок яких приватизується майно); 4) документи про розподіл статутного фонду серед учасників; 5) заява про включення підприємства до переліку об’єктів, що приватизуються, і нотаріально посвідчені копії установчих документів, які підтверджують право юридичної особи бути покупцем; 6) підтверджувальні документи, на підставі яких приймається рішення про визнання претендента учасником відкритих торгів; 7) копія фінансової звітності за останній звітний рік та квартал (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів) або річний фінансовий звіт за минулий рік, підтверджений аудитором, у разі наявності такого звіту; 8) банківська гарантія; 9) протокол загальних зборів трудового колективу по прийняттю рішення про взяття участі у приватизації та створення з цієї метою господарського товариства, а також інші документи, що необхідні для здійснення приватизації того чи іншого об’єкта.

3. Об’єктивна сторона злочину виражається у двох формах: 1) подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизуються державне, комунальне майно чи під-

Приємство, або в інших документах, необхідних для приватизації; 2) недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об’єкта та інших обов’язкових умов приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Подання неправдивих відомостей у документах, необхідних для приватизації державного, комунального майна або підприємства, означає, що винна особа направляє відповідному адресатові документи певного характеру і змісту. Це можуть бути повністю сфальсифіковані документи, виготовлені винним або іншою особою, а також справжні документи, в які внесені дані, що не відповідають дійсності повністю або частково. Оскільки у диспозиції ст. 235 йдеться саме про подання документів, нею не охоплюються їх виготовлення або підроблення, у зв’язку з чим дії винного за наявності всіх ознак відповідного складу злочину потребують додаткової кваліфікації за ст. ст. 358 або 366.

Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за рахунок яких приватизується державне чи комунальне майно, що поєднується з легалізацією грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 235 і 209.

Недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об’єкта та інших умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, утворюють, зокрема, такі діяння: порушення визначених договором ку-півлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі; порушення терміну сплати за об’єкт приватизації, придбаний шляхом викупу на аукціоні або за конкурсом; невиконання встановлених строків реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, створених на базі придбаного державного майна; недотримання зобов’язання щодо збереження профілю діяльності приватизованого об’єкта або кількості робочих місць; недопущення чи інше перешкоджання працівникам державних органів приватизації провадити перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу; подальший продаж акцій, придбаних на відкритих торгах, юридичній особі (групі юридичних осіб), яка надавала послуги з підготовки та проведення цих торгів; порушення порядку подальшого відчуження приватизованого об’єкта без збереження для нового власника зобов’язань, визначених умовами конкурсу, аукціону або викупу.

Злочин вважається закінченим з моменту: 1) подання відповідних документів, які містять неправдиві відомості щодо приватизації майна, належним адресатам – органу приватизації, тендерній комісії, комісії з приватизації об’єкта тощо; 2) фактичного невиконання встановлених умов щодо приватизації майна нормативно-правовими актами.

4. Суб’єкт та суб’єктивна сторона цього злочину збігаються з суб’єктом та суб’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 233.

Суб’єктом розглядуваного злочину в частині недотримання обов’язкових умов щодо приватизації, встановлених законодавством, потрібно визнавати не лише власників приватизованих об’єктів і службових осіб приватизованих підприємств, а й тих осіб, які придбали у них раніше приватизоване державне чи комунальне майно.



Зараз ви читаєте: Незаконні дії щодо приватизаційних паперів Недотримання особою обов язкових умов щодо приватиза